за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", м. Київ (далі –КП "Київреклама")

до ТОВ "Форт"

про стягнення 113 632,18 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

КП "Київреклама" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Форт" 90 817, 69 грн. основного боргу, 2 654, 54 грн. пені, 3 % річних у сумі 2 239, 95 грн. та 17 919, 90 грн. інфляційних втрат за договором про тимчасове користування місцями розміщення об’єктів зовнішньої реклами, що знаходяться в комунальній власності, а всього 113 632, 18 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.07.2008 (суддя Морозов С.М.) позов задоволено. Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. –головуючий, судді Борисенко І.В., Євсіков О.О.) зазначене рішення місцевого господарського суду змінено, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 96 753, 35 грн. (74 019, 59 грн. основного боргу, 2 654, 54 грн. пені, 3 % річних у сумі 2 231, 80 грн. та 17 847, 42 грн. інфляційних втрат); в іншій частині позовних вимог відмовлено. У прийняті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу.

ТОВ "Форт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що:

- справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, що відповідно до приписів статей 104 та 111-10 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) є підставою для скасування судового рішення;

- оскільки ТОВ "Форт" не зверталося до позивача із заявою щодо продовження дозволів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами, подані позивачем протокольні рішення про продовження відповідних дозволів не можна брати до уваги; відтак позивач безпідставно продовжував нараховувати орендну плату після закінчення дії дозволів.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- 29.12.2004 госпрозрахункова організація "Київреклама" правонаступником якої є КП "Київреклама") та ТОВ "Форт" уклали договір № 379/ТК (далі –Договір), за умовами якого ТОВ "Форт" на підставі дозволу на розміщення об’єктів зовнішньої реклами та на визначений у цьому дозволі строк отримало право на платне тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами, визначеними в додатках до Договору, які є невід’ємною частиною Договору;

- відповідно до підпункту 7.2 пункту 7 Договору строк його дії визначається окремо щодо кожного з переданих в тимчасове користування місць розміщення зовнішньої реклами в додатках до договору (адресних програмах); строк дії Договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та внесення змін до адресних програм;

- відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Договору плата за тимчасове користування місцями розміщення об’єктів зовнішньої реклами визначається відповідно до затверджених Київською державною адміністрацією базових тарифів та коригуючих коефіцієнтів і зазначається в додатках до Договору;

- підпунктами 4.2 та 4.5 пункту 4 Договору встановлено, що орендар зобов’язаний не пізніше 15 числа поточного місяця отримати рахунок на оплату орендованих об’єктів та оплатити його до 20 числа цього ж місяця шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця;

- підпунктом 6.3 пункту 6 Договору за порушення орендарем грошового зобов’язання передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України;

- згідно з виставленими позивачем рахунками заборгованість ТОВ "Форт" за Договором станом на 03.06.2008 складала 90 817, 69 грн.;

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- відповідач сплатив позивачеві в рахунок зазначеного боргу 16 798, 10 грн., таким чином, заборгованість складає 74 019, 59 грн.;

- апеляційним господарським судом перевірено правильність нарахування позивачем пені, 3 % річних та втрат від інфляції;

- ТОВ "Форт" визнає лише 46 441, 94 грн. основного боргу;

- в обґрунтування своєї позиції в даному спорі відповідач зазначає, що позивач безпідставно виставив рахунки на суму 27 577, 65 грн. за тимчасове користування місцями розміщення об’єктів зовнішньої реклами за адресами в м. Києві: вул. Червоноармійська, 84/20, вул. Димитрова, 20, вул. Урицького, 16, вул. Вижгородська, 56/2, вул. Саксаганського, 131 "а", - оскільки ТОВ "Форт" демонтувало ці об’єкти відповідно протягом 2006 та 2007 років і повідомило про це листами, копії яких знаходяться в матеріалах справи;

- згідно з підписаними сторонами додатково угодою до Договору від 22.12.2005 та додатками №№ 5, 6 до Договору строк оренди зазначених місць розміщення об’єктів зовнішньої реклами продовжено, а саме: по вул. Червоноармійській, 84/20 на строк до 31.12.2010; по вул. Димитрова, 20 –до 01.03.2010; по вул. Урицького, 16 –до 31.12.2006 та до 31.12.2009; по вул. Вишгородській, 56/2 –до 31.12.2010; вул. Саксаганського, 131 "а" –до 31.01.2006;

- в матеріалах справи наявні дозволи на розміщення зазначених об’єктів зовнішньої реклами та протокольні рішення про продовження цих дозволів, зокрема, на час нарахування позивачем спірної заборгованості;

- за змістом підпункту 3.4.11 пункту 3 Договору: у разі дострокового припинення Договору на орендаря покладається обов’язок демонтажу об’єктів зовнішньої реклами, про час проведення якого необхідно попередити орендодавця у письмовій формі для проведення представником останнього огляду об’єкта оренди та складання акта обстеження; дата складання та підписання акта обстеження є датою припинення Договору, зокрема, припинення грошового зобов’язання за тимчасове користування певним місцем розміщення об’єкта зовнішньої реклами;

- відповідно до підпункту 7.4 пункту 7 Договору: орендар зобов’язаний повідомити орендодавця не пізніше, ніж за місць про дострокове припинення Договору в цілому або щодо окремих місць розміщення об’єктів зовнішньої реклами; при цьому зобов’язання сторін припиняються, за умови належного виконання орендарем зобов’язань щодо встановлених Договором порядку та строків демонтажу об’єктів зовнішньої реклами, проведення робіт по відновленню орендованих місць та повного розрахунку з орендодавцем; якщо протягом місяця з моменту отримання орендодавцем повідомлення орендаря про відмову від виконання Договору останній належним чином не виконав договірні зобов’язання, Договір припиняється з моменту виконання відповідних зобов’язань (у тому числі щодо окремих місць розміщення об’єктів зовнішньої реклами);

- ТОВ "Форт" належним чином не виконало визначені Договором зобов’язанні щодо передачі орендованих місць розміщення зовнішньої реклами, зокрема, не подало суду доказів складання та підписання сторонами акта обстеження об’єктів оренди.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Форт" суми боргу.

Відповідно до пункту 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (2067-2003-п) , плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним господарським судом у справі встановлено, що ТОВ "Форт" не виконало належним чином умови Договором щодо передачі КП "Київреклама" орендованих місць розміщення зовнішньої реклами та не сплатило в повному обсязі орендну плату, відтак у позивача були відсутні підстави вважати Договір припиненим, тому він правомірно вимагає виконання відповідачем грошового зобов’язання.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості, а відтак і про задоволення позову, та з огляду на подані відповідачем докази часткового погашення цієї заборгованості, змінив резолютивну частину оскаржуваного рішення.

Доводи касаційної скарги про те, що дозволи на розміщення об’єктів зовнішньої реклами було продовжено за відсутності ініціативи ТОВ "Форт" спростовується дослідженими апеляційним господарським судом додатками №№ 5, 6 до Договору, якими сторони погодили продовження строків оренди місць розташування об’єктів зовнішньої реклами.

Вищий господарський суд України не бере до уваги посилання скаржника щодо розгляду місцевим господарським судом справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду з урахуванням такого.

Відповідно до статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

В оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду зазначено, що:

- ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2008 про порушення провадження у даній справі та призначення її до розгляду було надіслано на адресу позивача, зазначену в позовній заяві та в Договорі: м. Київ, вул. Саксаганського, 131 "а";

- місцевий господарський суд на підставі витребуваної довідки Головного міжрегіонального управління статистики в м. Києві від 19.06.2008 № 21-10/3440-7 встановив, що місцезнаходженням ТОВ "Форт" є кв. 86 по вул. О.Теліги в м. Києві;

- ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2008 про відкладення розгляду справи і призначення її в судове засідання на 31.07.2008 було надіслано за місцезнаходженням відповідача, але представник ТОВ "Форт" в судове засідання не з’явився.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду у справі у зв’язку з неналежним повідомленням відповідача про час і місце засідання суду відсутні.

Отже, відсутні визначені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, якою змінено рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 зі справи 25/304 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" –без задоволення.