Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою, відповідно до якої просило скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі "Українська товарна біржа" від 06.05.2008р. у справі №000356/08 за позовом суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення на користь ТОВ "Українсько-ізраїльське підприємство "ДБС Груп" 178 500грн. матеріальної шкоди, 73 894,93грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ "СП МДМ" посилається на те, що відповідне рішення порушує права товариства як кредитора ТОВ "Українсько-ізраїльського підприємства "ДБС". Так, заявник вказує на те, що господарським судом м. Києва розглядається справа про банкрутство ТОВ "Українсько-ізраїльське підприємство "ДБС Груп" і наявність спірного рішення третейського суду, відповідно до якого створено фіктивну заборгованість ТОВ "Українсько-ізраїльське підприємство "ДБС Груп", суттєво впливає на можливість ТОВ "СП МДМ" впливати на процес банкрутства, виходячи з положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника (а.с.20-24).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2009р. у прийнятті відповідної заяви відмовлено (а.с.1-2).

Відмовляючи у прийнятті такої заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено строк, встановлений ч.4 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", і вказаним Законом не передбачено можливості його відновлення.

Також, суд першої інстанції вказаною ухвалою встановив, що заявником не дотримано вимог щодо надання доказів направлення копії заяви іншим сторонам та надання доказів, що посвідчують посадове становище особи, яка підписала заяву від імені ТОВ "СП МДМ".

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "СП МДМ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а заяву передати на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а.с.5-9).

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України (1798-12) , касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, господарський суд повинен спочатку пересвідчитись про підвідомчість відповідного спору господарському суду. Так, лише встановивши, що відповідний спір підвідомчий господарським судам, суд з’ясовує дотримання позивачем загальних вимог до форми та змісту позовної заяви.

В силу п.1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст. 12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки в силу п.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.

Зокрема, в силу ч.2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

При цьому, відповідно до ч.4 цієї норми, заява про скасування рішення третейського суду може бути подана до компетентного суду особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Відмовляючи у прийнятті заяви ТОВ "СП МДМ" щодо скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі "Українська товарна біржа" від 06.05.2008р. у справі №000356/08 за позовом СПД ОСОБА_1. до ТОВ "Українсько-ізраїльське підприємство "ДБС", суд першої інстанції виходив з того, що, встановлений ч.4 ст.51 Закону, тримісячний строк ТОВ "СП МДМ" пропущено.

Разом з тим, такого висновку суд першої інстанції дійшов помилково з огляду на таке. Закон України від 05.03.2009р. №1076-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (1076-17) , яким внесено зміни до ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та надано право оскарження рішення третейського суду особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, набирає чинності з дня його опублікування, що визначено його Прикінцевими та перехідними положеннями.

Офіційними друкованими виданнями, у яких оприлюднюються закони України, в силу ст.1 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" (503/97) , є: "Офіційний вісник України", газета "Урядовий кур'єр", газета "Голос України", "Відомості Верховної Ради України", бюлетень "Офіційний вісник Президента України".

При цьому, відповідно до ст.6 Указу (503/97) , якщо закон України, інший акт Верховної Ради України опубліковано в будь-якій із газет, зазначених у чч.2,3 ст.1 Указу (503/97) , чи в "Офіційному віснику Президента України", до його опублікування в "Офіційному віснику України", "Відомостях Верховної Ради України", він набирає чинності після опублікування в тій із вказаних газет чи в "Офіційному віснику Президента України", де його опубліковано раніше. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (1076-17) , опубліковано в газеті "Урядовий кур’єр" 31.03.2009р.( №57). Отже, з 31.03.2009р . він є таким, що набрав чинності.

В силу ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи

Отже, відповідне право у заявника виникло лише з набранням чинності вказаним законом –31.03.2009р. і строк його реалізації, враховуючи момент його виникнення, станом на 08.04.2009р. –подання заяви до господарського суду Запорізької області не закінчився, враховуючи, що норми вказаного Закону не мають зворотної дії.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про подання відповідної заяви з пропущенням встановленого строку та неможливістю, у зв’язку з цим, її розгляду господарським судом.

Також безпідставні і посилання суду першої інстанції на порушення ТОВ "СП МДМ" вимог щодо додання до заяви доказів направлення їх копії та доданих до неї документів іншим сторонам.

Так, до поданої заяви додані докази направлення її копії та доданих до неї документів сторонам –описи вкладення у цінні листи, адресовані сторонам, та фіскальні чеки №9244,9245 від 08.04.2009р., у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що заявником не виконані вимоги п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України.

У випадку сумніву у достовірності таких доказів, суд першої інстанції мав право додатково витребувати докази, зокрема, повідомлення про вручення, враховуючи, що з фіскальних чеків вбачається, що цінні листи направлялись з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.25,26).

Також не є підставою для повернення позовної заяви і не долучення до позовної заяви документів, що підтверджують повноваження представника.

Як вбачається, відповідна заява підписана від імені ТОВ "СП МДМ" Александровим М.В. При цьому, у заяві зазначено посаду цієї особи –генеральний директор.

В силу п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України, підставою для повернення позовної заяви є її підписання особою, яка не має права її підписувати або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 13.04.2009р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ч.4 ст.11113 ГПК України (1798-12) , у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Під час розгляду даної заяви, суду першої інстанції, зокрема, необхідно з’ясувати, враховуючи положення ст. 51 Закону України "Про третейські суди", чи є заявник особою щодо прав та обов’язків якої прийнято спірне рішення. Для з’ясування відповідного питання суду необхідно витребувати та дослідити копію відповідного рішення, яка в матеріалах, доданих ТОВ "СП МДМ" до заяви, відсутня, у зв’язку з чим неможливо встановити відповідні обставини та визначитись чи може зазначена заява бути предметом розгляду по суті заявлених у ній вимог господарським судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111, 11113 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.04.2009р. у справі №09-07/668 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі "Українська товарна біржа" від 06.05.2008р. у справі №000356/08 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області.