ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 р.
№ 39/5
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3680674) )
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М.–головуючий, судді Львов Б.Ю. і Мамонтова О.М.
розглянув касаційну скаргу компанії "КІГІЛІ ГІЙІМ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШИРКЄТІ" (KIGILI GSYSM TIGARET ANONIM SIRKETI), Туреччина (далі –Компанія)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2009
зі справи № 39/5
за позовом Компанії
до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків (далі –СПД ОСОБА_1.), та
Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі –Департамент)
про дострокове припинення дії свідоцтва України № 54809 на знак для товарів і послуг "KIGILI".
Судове засідання проведено за участю представників:
Компанії –Мельник Л.В.,
СПД ОСОБА_1. –не з'яв.,
Департаменту –Картушина Д.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про: дострокове припинення дії свідоцтва України № 54809 на знак для товарів та послуг "KIGILI" (комбінований) з огляду на його невикористання в Україні протягом більше трьох років з моменту реєстрації; зобов’язання Департаменту внести зміни про визнання недійсним зазначеного свідоцтва до Державного реєстру знаків для товарів та послуг і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2009 (суддя Гумега О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2009 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В.О. –головуючий, судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.), провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) у зв’язку з тим, що володільцем оспорюваного свідоцтва на знак для товарів і послуг є фізична особа, а тому спір підлягає вирішенню в господарському суді.
Компанія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаргу мотивовано тим, що господарські суди дійшли висновку про необхідність припинення провадження у справі з порушенням приписів процесуального законодавства, оскільки не звернули увагу на те, що на дату реєстрації спірної торговельної марки ОСОБА_1. вже мав статус суб’єкта підприємницької діяльності.
У відзиві на касаційну скаргу Департамент заперечує проти викладених у ній доводів і просить відмовити в задоволенні скарги.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ОСОБА_1. є власником знака для товарів на послуг "KIGILI" за свідоцтвом України № 54809 (дата подання заявки –08.01.2004; відомості про видачу свідоцтва опубліковано 17.10.2005) для товарів і послуг 24, 25 і 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків;
- відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців дата державної реєстрації фізичної особи –підприємця ОСОБА_1. – 29.09.2004;
- на дату подання заявки на знак для товарів і послуг ОСОБА_1. не був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.
Причиною касаційного оскарження судових рішень за справи стало питання про правомірність припинення місцевим господарським судом провадження у даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно з частиною першою статті 22 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
У частині першій статті 1 ГПК України зазначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання.
За наведеним у статті 1 названого Закону визначенням терміну особа –це фізична або юридична особа.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, власником оспорюваного свідоцтва України на знак для товарів і послуг є фізична особа ОСОБА_1. Наявність у ОСОБА_1. статусу суб’єкта підприємницької діяльності не впливає на вирішення спору з даної справи, оскільки спір стосується припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, тобто позбавлення особи її права, зареєстрованого у порядку передбаченому законом.
З огляду на викладене господарський суд першої інстанції цілком правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України у зв’язку з тим, що даний спір підлягає вирішенню не в господарському, а в загальному суді. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, правомірно погодився з такою ухвалою місцевого господарського суду.
Таким чином, у Вищого господарського суду України відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 1117, 1119 – 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2009 зі справи № 39/5 залишити без змін, а касаційну скаргу компанії "КІГІЛІ ГІЙІМ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШИРКЄТІ" (KIGILI GSYSM TIGARET ANONIM SIRKETI) –без задоволення.
Суддя
Суддя
Суддя
І. Бенедисюк
Б. Львов
О. Мамонтова