Ухвалою від 27.04.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Гоголь Т.Г., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.06.2009 р.

У зв'зку з виходом судді Рогач Л.І., у судовому засіданні 16.06.2009 р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у постійному складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Рогач Л.І., згідно із розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.06.2009 р.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 16.06.2009 р.

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

Ухвалою від 16.06.2009 р. розгляд касаційної скарги ВАТ "Фінексбанк" було відкладено на 22.06.2009 р. на 10:00 годин із повідомленням сторін у судовому засіданні, про що зроблено відмітку на ухвалі Вищого господарського суду України від 27.04.2009 р.

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2008 р. ТОВ "Восток –газсервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ "Фінексбанк" про зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку б/н від 27.12.2006 р. в натурі та перерахувати грошові кошти ТОВ "Восток –газсервіс" у розмірі 856 973,25 грн. з поточного рахунку № 26008300003629 на поточний рахунок № 26004010109242 відкритий у ВАТ КБ "Преміум" на підставі платіжних доручень та стягнення пені у розмірі 83 287,37 грн., посилаючись на приписи статей 625, 1074 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі було укладено договір банківського рахунку б/н від 27.12.2006 р., за яким банк відкрив поточний мультивалютний рахунок та договір на обслуговування в системі електронних мереж "Клієнт –Банк" від 27.12.2006 р.

За умовами договору банківського рахунку позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку за умови дотримання вимог чинного законодавства України, крім випадків примусового списання (стягнення), а операції за рахунком можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Станом на 31.03.2008 р. на рахунку ТОВ "Восток –газсервіс" знаходились кошти в сумі 831 973,25 грн.

У квітні 2008 р. ТОВ "Восток –газсервіс" прийняв рішення поповнити свій рахунок відкритий у ВАТ "КБ "Преміум" та на виконання свого рішення, використовуючи систему електронних мереж "Клієнт –Банк" направив до ВАТ "Фінексбанк" у квітні 2008 р. платіжне доручення на загальну суму 831 973,25 грн., однак Банком зазначене платіжне доручення з призначенням платежу "Поповнення рахунку, без ПДВ" прийнято не було.

15.04.2008 р. ТОВ "Восток –газсервіс" надав ВАТ "Фінексбанк" платіжне доручення № 75 на суму 831 973, 25 грн. з призначенням платежу "Поповнення рахунку, без ПДВ" на паперовому носії, яке не було виконано відповідачем та повернуто з посиланням на частину 2 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та згідно пункту 2.17 Постанови Правління НБУ № 22 (z0377-04) від 21.01.2004 р.

Позивач вважає, що така операція як поповнення поточного рахунку однієї особи не містить серед ознак фінансових операцій, визначених статтями 11, 12 Закону про протидію, тобто ВАТ "Фінексбанк" у своїх діях вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом про протидію.

Крім того, позивачем на підставі пункту 6.1 договору банківського рахунку, яким передбачено нарахування пені, зокрема, у випадку несвоєчасного чи неправильного списання коштів з рахунку Клієнта, було нараховано пеню у розмірі 83 287,37 грн.

У відзиві на позовну заяву ВАТ "Фінексбанк" зазначало, що відносно ТОВ "Восток –газсервіс" було прийнято рішення про відмову в обслуговуванні товариства до отримання банком необхідних документів і відомостей, які свідчать про законність мети проведення клієнтом фінансових операцій та відповідність їх його фінансовому стону, про що ТОВ "Восток –газсервіс" повідомлено листом від 15.04.2008 р. № 702/16 з проханням про надання відповідних документів, які так і не були надані банку, у зв'язку з чим платіжне доручення № 75 від 15.04.2008 р., було повернено без виконання згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та пункту 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ 21.01.2004 р. № 22 (z0377-04) .

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.12.2008 р. (суддяХрипун О.О.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, зобов'язано ВАТ "Фінексбанк" виконати умови договору банківського рахунку б/н від 27.12.2006 р. в натурі та перерахувати кошти ТОВ "Восток –газсервіс" у розмірі 856 973, 25 грн. з поточного рахунку № 26008300003629 на поточний рахунок №26004010109242, відкритий у ВАТ "КБ "Преміум" ( МФО 339555) на підставі платіжних доручень ТОВ "Восток –газсервіс", стягнуто з ВАТ "Фінексбанк" на користь ТОВ "Восток –газсервіс" пеню у розмірі 83 287,37 грн. та судові витрати.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог стосовно зобов'язання банку виконати умови договору банківського рахунку від 27.12.2006 р., а також щодо нарахування пені відповідно до вимог пункту 6.1 договору, у зв'язку з неправомірним невиконанням банком розпорядження клієнта, викладеного у платіжному дорученні № 75 від 15.04.2008 р.

За апеляційною скаргою ВАТ "Фінексбанк" Київський апеляційний господарський суд (судді: Кондес Л.О., Куровський С.В., Михальська Ю.Б.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 24.02.2009 р. залишив його без змін.

ВАТ "Фінексбанк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що судові рішення про зобов'язання ВАТ "Фінексбанк" виконати умови договору банківського рахунку від 27.12.2006 р. в натурі та перерахувати кошти ТОВ "Восток –газсервіс" на підставі платіжних доручень, а також стягнення з банку пені суперечить вимогам статей 5, 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", статтям 59, 64 закону України "Про банки і банківську діяльність" та статті 1074 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 27.12.2006 р. між ТОВ "Восток-газсервіс" та ВАТ "Фінексбанк" було укладено договір банківського рахунку б/н, згідно з пунктом 1.1 якого Банк, після отримання від товариства документів, визначених діючим законодавством, здійснення належної ідентифікації Клієнта та його уповноважених представників, відкриває ТОВ "Восток –газсервіс" поточний мультивалютний рахунок № 26008300003629.

27.12.2006 р. між сторонами також було укладено договір на обслуговування в системі електронних платежів "Клієнт –Банк".

Відповідно до умов договору банківського рахунку ВАТ "Фінексбанк" зобов‘язувався здійснювати розрахунково-касове обслуговування, отримуючи плату за обслуговування Клієнта згідно з Тарифами на операції та послуги Банку, що є додатками до цього договору. Підписання договору Клієнтом підтверджує факт отримання ним Тарифів та погодження з ними.

Згідно з пунктом 3.3.2 договору до обов‘язків Банку за цим договором відноситься своєчасне здійснення розрахункових операцій відповідно до вимог нормативно-правових актів України.

За умовами пункту 3.2.1 договору Клієнт –ТОВ "Восток –газсервіс" має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку за умови дотримання вимог чинного законодавства України, крім випадків примусового списання (стягнення). Операції по рахунку можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Станом на 31.03.2008 р. на рахунку ТОВ "Восток –газсервіс" знаходилися його кошти у розмірі 831 973,25 грн., які є власністю товариства та використовуються останнім для виплати заробітної плати працівникам, для розрахунків з контрагентами та для інших цілей.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що у квітні 2008 року, прийнявши рішення поповнити свій рахунок № 26004010109242, відкритий у ВАТ "КБ "Преміум" ТОВ "Восток –газсервіс" 15.01.2008 р. надав ВАТ "Фінексбанк" платіжне доручення №75 на суму 831 973,25 грн. на паперовому носії.

ВАТ "Фінексбанк" платіжне доручення ТОВ Восток –газсервіс" не виконав, відхиливши його з наступним формулюванням: "Повертається без виконання згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та згідно пункту 2.17 Постанови Правління НБУ № 22 (z0377-04) від 21.01.2004 р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Відповідно до частини 3 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банк покладається обов’язок по ідентифікації відповідно до законодавства України клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

За приписами частин 4 та 5 вказаної статті зазначені операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом регулюються Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", за приписами статті 2 якого до легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суб‘єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу та зобов‘язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію та її характер.

Статтями 11, 12 вказаного Закону передбачені фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу та внутрішньому фінансовому моніторингу.

Пунктом 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (z0377-04) встановлено, що якщо банк відмовляє клієнту у виконанні платіжного доручення за операцією, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то таке платіжне доручення клієнта банк повертає йому без виконання. Банк, повертаючи таке платіжне доручення в день надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на частину 2 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та на цей пункт) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи ВАТ "Фінексбанк" платіжне доручення ТОВ Восток –газсервіс" № 75 від 15.04.2008 р. не виконав, повернувши його 16.04.2008 р. без виконання з посиланням на частину 2 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та згідно пункту 2.17 Постанови Правління НБУ № 22 (z0377-04) від 21.01.2004 р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

При цьому, причина повернення документа із застосуванням статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та пункту 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті на платіжному дорученні № 75 від 15.04.2008 р. не зазначена.

Здійснюючи судовий розгляд справи суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що така операція, як поповнення поточного рахунку однієї особи не міститься серед ознак фінансових операцій, визначених статтями 11та 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" і, таким чином, ВАТ "Фінексбанк" своїми діями порушує права та законні інтереси ТОВ "Восток –газсервіс".

За приписами статті 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За приписами статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що як правомірно було зазначено у постанові суду апеляційної інстанції, за приписами частини 8 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ідентифікація клієнта банку не є обов'язковою при здійсненні кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року (v0003700-78) "Про судову практику в справах про визнання угод недійними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, а тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи викладене та встановлені судами під час розгляду справи обставини, колегія суддів вважає що прийняті у справі рішення та постанова є такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, розгляд яких за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. у справі № 32/460 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.