Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.03.2009 (суддя Мєзенцев Є.І.) відмовлено у задоволенні скарги Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" на бездіяльність Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на грошові кошти боржника в перебігу примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2006 у справі № 44/50.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 03.03.2009, Колективне виробничо-торгівельне підприємство "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 03.03.2009 як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та винести ухвалу про задоволення скарги Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" на бездіяльність Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на грошові кошти боржника в перебігу примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2006 у справі № 44/50.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

25.09.2008 Колективне виробничо-торгівельне підприємство "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою на бездіяльність Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі –державна виконавча служба) під час виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2006 у даній справі, яким стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 на користь Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" 21 594,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,02 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 215,94 грн.

В скарзі та доповненню до скарги від 04.12.2008 Колективне виробничо-торгівельне підприємство "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" зазначило, що державною виконавчою службою було винесено 05.04.2006 постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 44/50 від 17.03.2006, виданого на виконання вказаного судового рішення, а також 15.08.2008 – постанову про відновлення виконавчого провадження. Посилаючись на те, що державною виконавчою службою не виконано дії, які згідно ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" проводяться під час виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема, щодо звернення стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках та інших кредитних організаціях, в передбачені ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктом 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 N 74/5 (z0865-99) ) строки для проведення виконавчих дій, Колективне виробничо-торгівельне підприємство "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" просило визнати неправомірною бездіяльність державної виконавчої служби та зобов'язати її усунути допущені порушенні.

Відмовляючи у задоволенні скарги, господарський суд Донецької області виходив з того, що передбачений ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" шестимісячний строк державною виконавчою службою не порушено, оскільки нею було відкрито декілька виконавчих проваджень щодо боржника, які об'єднано у зведене виконавче провадження, до якого входить і наказ № 44/50 від 17.03.2006, останнє виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження згідно постанови державної виконавчої служби від 08.12.2008, тому строк, протягом якого державний виконавець вчиняє відповідні дії за зведеним виконавчим провадженням до якого входить вказаний наказ, має відраховуватись від 08.12.2008 до 08.06.2009. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вимоги стягувача про визнання неправомірною бездіяльності державної виконавчої служби щодо пропущення строку здійснення виконавчих дій є безпідставними.

Вищий господарський суд з таким висновком не погоджується.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Згідно ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Пунктом 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій (z0865-99) встановлено, що строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Із змісту ухвали місцевого господарського суду вбачається, що при її винесенні суд не надав оцінки доводам заявника скарги про те, що станом на 19.09.2008 ніяких передбачених статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" дій щодо виконання наказу № 44/50 від 17.03.2006 державною виконавчою службою не здійснювалось, а виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із боржника на користь Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Макіївський завод "Побутрадіотехніка" суми 21 931,03 грн. та судових витрат було приєднано до зведеного виконавчого провадження постановою державної виконавчої служби від 12.04.2006.

Враховуючи викладене та повноваження касаційної інстанції, відповідно до яких остання не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, Вищий господарський суд України приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду з направленням справи на новий розгляд.