розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Сумська пересувна механізована колона № 57"

за відсутності представників сторін, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи,

У жовтні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Сумська пересувна механізована колона № 57" звернулось до Сумської міської ради про визнання законними переобладнання і добудови, здійснених у двоповерховому нежитловому приміщенні, в результаті яких збільшилась загальна площа.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.11.2008 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ВАТ "Сумська пересувна механізована колона №57" подало касаційні скарги, в яких просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року скасувати, а рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2008 року залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу на праві власності належить комплекс нежитлових приміщень, які розташовані у місті Суми, по вул. Роменська, 77, у тому числі, і будівля контори (адміністративна будівля), загальною площею 420,8 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.08.2003 року.

Земельна ділянка, загальною площею 2,7039 га за вказаною адресою згідно договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 28.07.1997 року між Сумською міською радою народних депутатів та ВАТ "Сумською пересувною механізованою колоною №57" надана останньому на умовах оренди для розміщення виробничої бази.

Судами також з’ясовано, що позивач зробив перепланування будівлі контори (адміністративної будівлі), в результаті якого була збільшена основна площа будівлі і зменшена допоміжна площа, сходи перенесені до протилежної частини сходової клітини, а також до приміщення на першому поверсі були здійснені добудови: топкова II, площею 5,5 кв.м., тамбур І, площею 8,3 кв.м., що підтверджується наявними серед матеріалів справи технічними паспортами на нежитлове приміщення, оцінювальними актами на будинок та журналами підрахунку площі.

Предметом позовних вимог у даній справі є вимоги власника будівлі до власника земельної ділянки –Сумської міської ради - про визнання зробленого переобладнання та добудови законними.

Відповідно до п. 3.2 договору від 28.07.1997 року, позивач, як землекористувач, вправі зводити приміщення, будівлі виробничого і невиробничого призначення за погодженням з міською Радою.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що для проведення добудови до будівлі, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності, позивач повинен був отримати відповідний дозвіл у місцевої ради.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими висновки місцевого господарського суду щодо законності здійсненої позивачем добудови та перепланування; вказав, що дії позивача не відповідають вимогам законодавства, та є не переобладнанням приміщення, а самочинним будівництвом, оскільки, зроблені без відповідного дозволу власника земельної ділянки.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду визнала неналежними докази, надані позивачем на підтвердження відповідності будівництва архітектурним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки та енергозбереження.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони підтверджується матеріалами справи та відповідають нормам цивільного законодавства, які визначають поняття та правові наслідки самочинного будівництва.

Так, відповідно до частини першої ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи, що дії позивача з переобладнання будівлі призвели до збільшення її площі за рахунок земельної ділянки відповідача, що не відводилась позивачу для цієї мети; позивач не надав жодного доказу отримання від відповідача належного дозволу чи наявності належно затвердженого проекту на проведення такої добудови, а також недоведення відповідності здійсненого переобладнання та добудови будівельним нормам та правилам, доводи скаржника про те, що проведена ним добудова є законною, не заслуговують на увагу, оскільки, його дії є самочинним будівництвом.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скасовуючи рішення місцевого суду про задоволення позову, суд апеляційної інстанції повно та всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, надав їм належну правову оцінку та прийняв оскаржену постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відтак, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року у справі № 15/407-08 відповідає положенням статей 84, 105 ГПК України та вимогам, викладеним в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року у справі № 15/407-08 –без змін.