Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

розглянувши

За участю представників сторін:

Від позивача- Крашенніков В.В. (за дов.)

Гаврилюк С.І. (за дов.)

Від відповідача- Андренко О.Д. (за дов.)

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (далі УДСО при ГУМВС України в Харківській області) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі ВАТ "Укртелеком") про зобов’язання укласти договір оренди нерухомого майна для розміщення технічної апаратури охоронного призначення Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області на умовах, визначених у позові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2008 (суддя Бринцев О.В.) в задоволенні позову відмовлено з посиланням на необґрунтованість позовних вимог.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.09 у складі: Олійника В.Ф., Гончар Т.В., Кравець Т.В. рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Постанова мотивована, зокрема, наявністю 36 діючих договорів оренди того ж майна про яке йдеться у проекті нового договору оренди.

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касатор зазначає, що рішення та постанова по справі прийняті при неправильному застосуванні норм чинного законодавства.

ВАТ "Укртелеком" у відзиві на касаційну скаргу просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком" було укладено 36 договорів оренди нерухомого майна, дія яких продовжується і в наступний час. Умовами договорів передбачено, що ВАТ "Укртелеком" передає, а УДСО при ГУМВС України в Харківській області приймає у строкове платне користування окремі частини нежитлових приміщень для розміщення обладнання позивача. Розмір орендної плати окремо визначено в кожному з договорів і розраховано у відповідних додатках до договору відповідно до Положення "Про порядок передачі в оренду майна ВАТ "Укртелеком", затвердженого рішенням правління ВАТ "Укртелеком" від 02.11.2005 №45. Як зазначено п.п.1.2. договорів, розрахунки орендної плати зроблено без застосування положень постанови КМУ "Про методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" від 04.10.1995 №786 (786-95-п) .

Листом від 22.01.2008 №15-07/23 відповідач запропонував позивачу укласти додаткові угоди до договорів оренди від 01.04.2007 №№15-14/14 –15-14/28 про збільшення розміру орендної плати на підставі наказів ВАТ "Укртелеком" від 29.12.2007 №579 та від 08.01.2008 №5.

Листом від 28.02.2008 №48/1-2-648 позивач відмовив у задоволенні цієї пропозиції і запропонував провести перерахунок розміру орендної плати по укладеним договорам оренди у відповідності до постанови КМУ "Про методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" від 04.10.1995р. №786 (786-95-п) .

Господарськими судами зазначено, що непогодження позивача із наданими пропозиціями відповідача стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про зобов’язання відповідача укласти спірний договір оренди, провівши попередньо перерахунок розміру орендної плати відповідно до вимог постанови КМУ від 04.10.1995р. №786 (786-95-п) .

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Згідно ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Тобто, норми ст. 179 ГК України застосовуються якщо є державне замовлення або існує пряма вказівка закону.

Положення про Державну службу охорони при МВС України і Інструкція, яка затверджена спільним наказом МВС України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2004 року №794/151 (z0975-04) "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії підрозділів ДСО при МВС України з операторами телекомунікацій в організації централізованої охорони об'єкті", на які посилається позивач, є актами, які визначають правові засади діяльності підрозділів ДСО та взаємодію ДСО і операторів телекомунікацій.

Пункт 7 Інструкції зобов'язує операторів телекомунікацій при проектування приміщень АТС ємністю більше ніж 5 тисяч номерів передбачати поруч з кросом окреме приміщення для розміщення апаратури СТС. Питання про оренду приміщення для розміщення апаратури вирішується на підставі окремого договору оренди.

Господарські суди попередніх інстанції при вирішенні спору зазначили, що позивачем не доведено наявності відповідного державного замовлення та прямої вказівки Закону України, яка б встановлювала обов'язковість укладення спірного договору на певних умовах.

Що стосується посилання касатора на п.6 ст. 179 ГК України, відповідно до якої, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг), то колегія суддів зазначає, що цей пункт не стосується правовідносин, які склались між учасниками даного спору щодо оренди приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та ВАТ "Укртелеком" укладено 36 договорів оренди нерухомого майна, які на даний час є чинними. По ним існують зобов'язання, які були прийняті сторонами.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області не зверталось до ВАТ "Укртелеком" з пропозицією щодо внесення змін до існуючих умов договорів, в зв’язку з чим суди обґрунтовано зазначили, що позивачем не дотримано встановленого законодавством порядку щодо зміни або розірвання існуючих договорів оренди.

Враховуючи наведене, колегія суддів не приймає до уваги твердження касатора про те, що умови вищезгаданих договорів не відповідають нормам чинного законодавства, що на думку позивача є однією з підстав для задоволення його позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про відсутність правових підстав для спонукання відповідача до укладення спірного договору на всі об’єкти оренди в судовому порядку.

Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову від 17.02.09 Харківського апеляційного господарського суду у справі №52/179-08 господарського суду Харківської області залишити без змін.