У вересні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" звернулося до господарського суду Полтавської області з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.10.2008р. у справі №22/216 (суддя Георгієвський В.Д.) у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19 відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2009р. у справі №22/216 (колегія суддів у складі головуючого судді Поліщука В.Ю., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТІК-АГРО" на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.10.2008р. у справі №22/216 задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2008р. у справі №22/216 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. по справі №10/19. Матеріали справи №10/19 повернуто до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" (залишивши у справі №22/216 відповідні фотокопії). Матеріали справи №22/216 повернуто до господарського суду Полтавської області.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Мегапол" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2009р. та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 22.10.2008р. у справі №22/216.

Поряд з цим, Приватним підприємством "Мегапол" подане клопотання про відкладення розгляду слухання справи з касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції та залучення до участі у справі директора позивача – Момота А.С. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України з урахуванням передбачених ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи судом касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

Відзив на касаційну скаргу Приватного підприємства "Мегапол" суду касаційної інстанції не наданий, що, у відповідності до приписів статті 111-2 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 07.08.2008р. ПП "Мегапол" звернулось в Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" з позовною заявою до ТОВ "АНТІК-АГРО" про стягнення заборгованості за договором №24 від 20.06.2008р. на суму 259777грн. та витрат, пов’язаних з розглядом спору Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" на суму 3597,77грн.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19 за позовом ПП "Мегапол" до ТОВ "АНТІК-АГРО" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №24, позовні вимоги було задоволено, присуджено до стягнення заборгованість за Договором №24 від 20.06.2008 року у сумі 259777грн. та витрати, пов’язані з розглядом спору Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у розмірі 3597,77грн.

У вересні 2008р. ТОВ "АНТІК-АГРО" звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про скасування зазначеного вище рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на неукладення ним з ПП "Мегапол" договору №24 від 20.06.2008р. про поставку олії, тоді як поставка соєвої олії здійснена ПП "Мегапол" на підставі усного договору, із зазначенням на його переконання, що відсутність укладеної у письмовій формі третейської угоди є підставою для скасування рішення третейського суду.

Місцевий господарський суд, врахувавши положення ст.ст. 1, 12, 51 Закону України "Про третейські суди", зазначивши про відсутність рішення компетентного суду щодо визнання недійсним договору №24 від 20.06.2008р., укладеного між сторонами у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування рішення третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19.

Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду у даній справі, дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008 року у справі №10/19, на підставі п.4 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" у зв’язку з невідповідністю складу третейського суду, яким прийнято оскаржене рішення вимогам статей 16 - 19 цього Закону внаслідок здійснення розгляду справи в третейському суді з прийняттям оскаржуваного рішення одним суддею.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що звернення до третейського суду було зумовлене положеннями абзацу 6 Розділу "Відповідальність сторін, звільнення від відповідальності, порядок вирішення спорів" договору купівлі-продажу №24 від 20.06.2008р.

Врахувавши положення ст. 12 Закону України "Про третейські суди", п.1 ст. 181 ГК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції вірно встановлено, що абзацом 5 розділу "Заключні положення" даного договору №24 сторони погодили, що договір, укладений по факсу, має повну юридичну та господарську силу до 31.12.2008р. або до моменту обміну сторонами оригіналами договору.

При цьому, врахувавши відсутність судового спору щодо визнання недійсним договору №24 від 20.06.2008р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що третейська угода укладена у вигляді третейського застереження в договорі №24.

З урахуванням положень ч.6 ст. 8, ст. 14 ч.4, 6 ст. 16 Закону України "Про третейські суди", судом апеляційної інстанції з тексту процесуальних документів Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №10/19 з’ясовано, що розгляд вказаної справи здійснювався одним суддею, із зазначенням, що в копії договору №24, що містить третейське застереження, відсутня будь-яка інформація щодо узгодження кількісного і персонального складу третейського суду.

Врахувавши вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" положень ст. 16 Закону України "Про третейські суди" при розгляді справи №10/19, та скасував на підставі п.4 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19.

Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п.1, 6 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Тоді як рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з правильним застосуванням норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин .

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, предметом оспорювання у даній справі є рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 19.08.2008р. у справі №10/19 за позовом ПП "Мегапол" до ТОВ "АНТІК-АГРО" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №24, яким позовні вимоги було задоволено, присуджено до стягнення заборгованість за Договором №24 від 20.06.2008 року у сумі 259777грн. та витрати, пов’язані з розглядом спору Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у розмірі 3597,77грн.

У відповідності до положень статті 51 цього Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.

Згідно статті 7 названого закону в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи. Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

Статею 10 вказаного Закону передбачено, що порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду, який повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

В статті 16 даного закону визначено, що склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Згідно ч.1 ст. 17 цього закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Натомість суди попередніх інстанцій наведені положення Закону України "Про третейські суди" (1701-15) не врахували, та всупереч положень ст.ст. 38, 43 ГПК України не витребували Положення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", його реєстраційні документи, а також регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" для з'ясування кількісного та персонального складу Постійно діючого третейського суду та з'ясування правильності прийняття оскарженого рішення одним суддею Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз".

Тоді як неповне встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 ГПК України (1798-12) , яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст. 38 ГПК України, яка зобов’язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору; ст. 43 ГПК України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Водночас колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на неправильне застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень п.6 ст. 8 Закону України "Про третейські суди", оскільки наведена в ній норма визначає порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору, тоді як заявником оскаржується рішення Постійно діючого третейського суду.

Враховуючи вищевикладене, межі перегляду касаційної інстанції оскаржуваного судового акту, визначені ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, прийняті у справі постанова та рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду, у зв'язку з чим, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково.

Під час нового розгляду справи, господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів справи усі документи, які стосуються предмету даного спору, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення з дотриманням норм процесуального права.