Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

від позивача: Мількевич Т.Л. –дов. від 21.04.09;

від відповідача: Федорчук С.В. –дов. від 03.02.09.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

Державною організацією "Автобаза Державного управління справами" у жовтні 2008 року заявлений позов про стягнення з Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами 29062,80 грн заборгованості за договором про надання послуг з користування автомобілями №6/1 від 29.12.06. Позивач наголошував на заборгованості відповідача зі сплати вартості за користування автомобілями. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 509, 525, 526, 530 629 Цивільного кодексу України (435-15) .

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.01.09, ухваленою суддею Осоченко І.К., позов Державної організації "Автобаза Державного управління справами" залишено без розгляду на підставі приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України через неподання позивачем без поважних причин, витребуваних ухвалами господарського суду від 29.10.08, від 24.11.08 і від 16.12.08 матеріалів, необхідних для вирішення спору, та через його нез'явлення на виклик у засідання господарського суду, що перешкоджає вирішенню спору по суті.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.09, прийнятою у складі колегії суддів: головуючого –Плута В.М. та суддів – Борисової Ю.В., Гонтаря В.І., переглянуту ухвалу господарського суду залишив без змін з тих же підстав. В постанові зазначено про те, що подані позивачем, в обґрунтування позовних вимог, документи належним чином не засвідчені.

Державна організація "Автобаза Державного управління справами" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 75, 81 Господарського процесуального кодексу України, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги, скаржник посилається на те, що ним було надано суду всі належним чином завірені копії документів, необхідних для розгляду справи, та подане обгрунтоване клопотання про розгляд справи за відсутності його представників. Організація вважає, що суди помилково не розглянули справу по суті на підставі наявних доказів.

Від Управління санаторно-курортних закладів в Автономній Республіці Крим Державного управління справами відзиву на касаційну скаргу судом не отримано

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору; або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду, і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору. У цьому приписі встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду: 1) неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору; 2) представник позивача не з'явився на виклик господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору, і спір без них вирішити неможливо. Перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність. При цьому наслідки такого дослідження обов’язково відображаються у мотивувальній частині ухвали. Проте, в ухвалі Господарського суду Автономної Республіки Крим не зазначено обґрунтування причин неподання витребуваних документів, не встановлено їх поважність чи неповажність. Водночас ухвала не містить і обґрунтування того, що відсутність представників позивача та неподання витребуваних документів дійсно перешкоджає вирішенню спору по суті. Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду про залишення позову без розгляду, апеляційний суд викладеного не врахував. За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Статтею 34 названого Кодексу унормовано, що належними є ті докази, які мають значення для справи. Окрім того, статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлені правила вирішення спору при неподанні витребуваних судом матеріалів. Так, якщо відзив і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Місцевий господарський суд помилково не врахував даної процесуальної норми, а апеляційний суд цього не виправив. Таким чином, залишаючи позов без розгляду, суди, всупереч приписам статті 19 Конституції України, обмежили заявника у здійсненні прав, передбачених частиною 3 статті 129 Конституції України, і фактично ухилилися від здійснення, визначених законом повноважень.

З огляду на зазначене, висновок господарських судів про неможливість розгляду даного господарського спору за наявними у справі матеріалами та без повноважних представників позивача, зроблений передчасно, тому застосування судами приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є помилковим. Відтак судові акти у справі підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи скеровуються до Господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду господарського спору по суті.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.09 у справі №2-18/10054-2008 і ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.01.09 у цій справі скасувати. Матеріали справи скерувати для розгляду до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Касаційну скаргу Державної організації "Автобаза Державного управління справами" задовольнити.