Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України № 02.03–10/332 від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

позивача: Власенко М.С. (дов. від 27.11.08), Чмаров В.В. (дов. від 17.11.08),

відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

У серпні 2004 року Державне підприємство "Радгосп-завод "Гурзуф" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта про визнання недійсними рішення № 0004802301/0 від 06.08.04 про застосування штрафних санкцій у сумі 684515,17 грн і податкового повідомлення-рішення № 0004762301/0 від 06.08.04 про донарахування податкових зобов"язань по ПДВ у сумі 650387 грн і застосування штрафних санкцій у розмірі 650387 грн, всього 1300774 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.06, винесеною суддею Маргарітовим М.В., позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсними рішення № 0004802301/0 від 06.08.04 і податкового повідомлення-рішення № 0004762301/0 від 06.08.04. Суд вмотивовуючи постанову посилався на приписи Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , Закону України "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (481/95-ВР) . Постанова прийнята за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Волкова К.В. –головуючого, Шевченко Н.М., Голика В.С., постановою від 16.06.06 перевірену постанову місцевого господарського суду залишив без змін. В той же час, постанова апеляційної інстанції прийнята за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.08 касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Ялта закрито, касаційну скаргу повернуто скаржнику з тих підстав, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , що унеможливлює її перегляд у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДПІ у м. Ялта звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.06 і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.06 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судами обох інстанцій приписів статей 1, 15 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої", статей 1, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних судів. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникли при здійсненні господарської діяльності.

За суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, предметом позову є вимога Державного підприємства "Радгосп-завод "Гурзуф" до Державної податкової інспекції у місті Ялта в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій № 0004802301/0 від 06.08.04 і податкового повідомлення –рішення від 06.08.04 № 0004762301/0. Апеляційний суд погоджуючись з рішенням суду першої інстанції по суті, розглянув спір в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , хоча апеляційна скарга ДПІ у м. Ялта подавалася до суду апеляційної інстанції в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) визнається помилковим, оскільки, з 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) .

Пунктом 1 статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної юрисдикції як переданого на вирішення адміністративного суду публічно –правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 6 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" унормовано, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено забезпечення застосування та своєчасність стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем за результатами проведення планової комплексної документальної перевірки з питання дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства. Оспорюване податкове повідомлення –рішення, винесене податковою інспекцією на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , котрим установлено порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами з податків та зборів, нарахування і сплати пені, штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . В даному випадку, податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов’язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, зокрема податку на додану вартість.

Отже, відповідач у справі є суб’єктом владних повноважень та здійснює у зазначених правовідносинах владні функції.

Відтак, і суб’єктний склад, і характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що даний спір виник із публічно-правових відносин, а дана справа є справою суду адміністративної юрисдикції. Відповідно до абзацу 1 пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Суд апеляційної інстанцій приймаючи постанову у справі, залишив поза увагою зазначені приписи діючого законодавства і помилково керувався приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відтак, постанова у справі підлягає скасуванню зі стадії прийняття апеляційної скарги, а справа передачі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 червня 2006 року у справі Господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-25/111-2006А скасувати зі стадії прийняття апеляційної скарги.

Матеріали справи скерувати до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.