ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 р.
№ 02/4380
( Додатково див. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду (rs4675738) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
суддів:
Добролюбової Т.В.
Дроботова Т.Б., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Украгротрейд"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 27.01.09
у справі
№02/4380
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Державний
ощадний банк України" в особі філії –Черкаське обласне
управління
до
1. Приватного підприємства "Форагро"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю
"Украгротрейд"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ексім-трейдінг"
про
звернення стягнення 1431331,42 грн на предмет
застави
В судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від позивача: Пилипенко В.М. –дов. від 23.03.09; Куликова Є.В. –дов. від 23.03.09;
від відповідачів: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.
Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії –Черкаське обласне управління у серпні 2008 року заявлений позов до Приватного підприємства "Форагро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротрейд" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-трейдінг" про звернення стягнення на заставлене майно: 1) жерсть білу харчову ЕЖК 0,22 712 820 мм, клас покриття II, твердість А2, ГОСТ 13345-85, загальною вагою 230 тон та молоко згущене цільне в банці №7,8,5% жирності в кількості 51285 банок, що належить ПП "Форагро" і знаходиться на зберіганні у ЗАТ "Бахмачконсервмолоко" за адресою: Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Перемоги, 12 і 13; 2) резервуари місткістю 400,0 куб. м –4 шт., резервуари місткістю 75,0 куб. м –6 шт., резервуари місткістю 25,0 куб. м –5 шт., резервуари місткістю 10,0 куб. м –11 шт., пожежні резервуари місткістю 25,0 куб. м –2 шт., пожежні резервуари місткістю 10,0 куб. м –2 шт., під'їзні залізничні колії довжиною 2,5 км, що належать ТОВ "Украгротрейд" і знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Карла Маркса, 28-А; 3) цукор-пісок в кількості 670 тон, що належить ТОВ "Ексім-Трейдінг" і знаходиться на зберіганні у АТВТ "Гілея" за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, бул. Миру, 4. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошував на тому, що він, як заставодержатель, набув права звернення стягнення на предмет застави за договорами №04-05/001, №04-05/002, №04-05/003, №04-05/004, №04-05/005 у зв'язку з невиконанням Приватним підприємством "Форагро" зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором від 26.12.05 у визначений цим договором строк. Позивач посилався на статтю 590 Цивільного кодексу України та статтю 20 Закону України "Про заставу". Позивачем на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на перелічене майно, в обґрунтування якого він зазначав, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить і зробить неможливим виконання рішення у цій справі.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.08, прийнятою суддею Пащенко А.Д., порушено провадження у справі, призначено її до розгляду та на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів зазначене у позові.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.09, у складі колегії суддів Фаловської І.М., - головуючого, Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., перевірена ухвала господарського суду залишена без змін, як така, що відповідає приписам процесуального законодавства. Апеляційний суд вказав на необхідність врахування територіальної підсудності даної справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгротрейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм процесуального права. Заявник вважає, що судами попередніх інстанцій порушені приписи статей 15, 17, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та положення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.06 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" (v2776600-06) . Скаржник вказує на хибність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування заходів до забезпечення позову. Заявник наголошує на тому, що позивачем не надано доказів в підтвердження наявності обставин, з якими пов'язується застосування спірного заходу до забезпечення позову. На його думку, в ухвалі господарського суду помилково не визначена вартість майна, на яке накладено арешт. Водночас скаржник звертає увагу колегії суддів і на те, що суд першої інстанції не з'ясував місцезнаходження ТОВ "Украгротрейд" на момент прийняття позову до розгляду та ухвалення оскаржуваної ухвали.
Від Приватного підприємства "Форагро" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-трейдінг" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Від Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії –Черкаське обласне управління судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу –без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів процесуального законодавства, відзначає наступне.
Предметом позову у даній справі є вимога Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії –Черкаське обласне управління до Приватного підприємства "Форагро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротрейд" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-трейдінг" про звернення стягнення на заставлене майно. Позивачем на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставлене майно відповідачів.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. За приписами статті 67 названого Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення.
Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає. У даній справі позивач, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, наголошував на ймовірності відчуження спірного майна відповідачами.
Господарські суди, виходячи з предмету спору, встановили, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому, судами була надана оцінка обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову. Відтак, місцевим господарським судом до спірних правовідносин було правомірно застосовано приписи статті 66 Господарського процесуального кодексу України та обрано відповідний захід до забезпечення позову у даній справі згідно зі статтею 67 цього ж Кодексу, що спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. В іншій частині ухвала місцевого суду апеляційною інстанцією не переглядалась, оскільки приписами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено можливості оскарження ухвали про порушення провадження у справі, незалежно від мотивів.
Водночас, з колегія суддів зазначає, що за приписами статті 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня винесення ухвали про передачу справи.
З огляду на викладене, переглянута постанова у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.09 у справі №02/4380 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгротрейд" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
В.Швець