Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача: Остапов В.В. –дов. від 23.12.08.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метекс" у жовтні 2007 року заявлений позов, з урахуванням змін, про стягнення з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" 1672337,50 грн коштів, отриманих без достатніх правових підстав, 444953,08 грн –інфляційних втрат та 107097,68 грн –3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України. Позивач наголошував на тому, що відповідач поза договором для власних потреб використовує його автонавантажувачі, передані як внесок для здійснення спільної діяльності. Внаслідок використання вказаного майна відповідачем отримані кошти без достатніх правових підстав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.08, ухваленим суддею Желєзною С.П., позовні вимоги задоволено в частині стягнення 1672337,50 грн - отриманих без достатніх правових підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з доведеності матеріалами справи факту отримання коштів без достатніх правових підстав. У стягненні 444953,08 грн - інфляційних втрат та 107097,68 грн –3% річних відмовлено через те, що нарахування інфляційних втрат та річних не ґрунтується на приписах законодавства.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, Мишкіної М.А.- головуючого, Сидоренко М.В., Таценко Н.Б., постановою від 10.02.09, перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишив без задоволення.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати в частині стягнення коштів, як ухвалені внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 1212, 1214, 1134 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник зазначає, що обов'язок з повернення майна за приписами статті 1212 Цивільного кодексу України виникає тоді, коли воно набуте без достатньої правової підстави. Проте автонавантажувачі передані відповідачеві за договором про сумісну діяльність №380-0/50-0 від 02.03.01 і за його вимогою повертаються при розірванні договору. Разом з тим, скаржник вважає помилковим висновок судів про стягнення доходу, отриманого від спільної діяльності, на користь одного з учасників, оскільки на час дії договору про спільну діяльність передане майно є майном спільної діяльності і його використання має приносити доход обом учасникам такої. Водночас заявник вважає, що використання спірних автонавантажувачів поза межами спільної діяльності не підтверджений належно.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі, з урахуванням меж оскарження, є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс" про стягнення з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" 1672337,50 грн отриманих без достатніх правових підстав. Підставою позову позивач зазначив те, що відповідач отримав суму без належних правових підстав, оскільки використав його автонавантажувачі.

Тобто заявлений кондикційний позов, спрямований на грошову суму, який у стислому вигляді формується як "поверни чуже". Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, встановив факт бездозвільного, позадоговірного використання автонавантажувачів та набуття відповідачем спірних коштів без достатніх правових підстав.

Главою 83 Цивільного кодексу України (435-15) унормовано наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. За приписами статті 1214 цього ж Кодексу особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала.

Статею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми, що спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. За таких обставин справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірна сума є безпідставно отриманою та задовольнили позов. Не може бути підставою для скасування постанови у справі і твердження скаржника про необхідність розподілу доходу між сторонами договору пропорційно їх внескам, оскільки такий розподіл передбачений умовами договору про спільну діяльність, між тим спірна сума отримана портом поза договором. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та стосуються оцінки доказів.

Проте, оцінка доказів, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови і задоволення касаційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

Постанову Одеського апеляційного від 10.02.09 у справі №16/298-07-8168 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.