Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Попенко О.С. –прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. №203;

від позивача: Волік Я.В. –дов. від 14.01.09;

від відповідачів і третіх осіб 2,3,4: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги;

від третьої особи 1: Тарасова К. А. –дов. від 13.01.09.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

Прокурором міста Євпаторія у лютому 2008 року заявлений позов в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я до Євпаторійської міської ради, Державного підприємства "Укрмедкурорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс" про визнання незаконними і скасування рішень Євпаторійської міської ради №24-2248 від 29.07.04 "Про припинення права користування земельною ділянкою ДП "Укрмедкурорт", №24-22/51 від 29.07.04 "Про дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Кросс", №4-28/118 від 03.03.05 "Про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду юридичній особі ТОВ "Кросс" для будівництва житлових будинків для переселення мешканців з території групи житлових будинків, що будуються на вулиці Московській –проспект Леніна –вулиця Шевченко, площею 0,24 га"; та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,24 га на проспекті Леніна в місті Євпаторії, укладеного 26.04.05 між Євпаторійською міською радою і ТОВ "Кросс". Прокурор вважав, що оскаржувані рішення Євпаторійською міською радою прийняті всупереч приписів чинного законодавства та порушують право позивача на користування державним майном. На думку прокурора, рада розпорядилася землею, площею 0,24 га, у місті Євпаторія на проспекті Леніна, 25, на якій розташоване державне майно без згоди і повідомлення про це органу управління майном.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.08, ухваленим суддею Ковтун Л.О., в задоволенні позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення у справі, господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту приналежності йому спірного майна, і при цьому установив, що власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Євпаторія. Господарський суд дійшов висновку про те, що права та охоронювані законом інтереси позивача не порушені, а договір оренди земельної ділянки від 26.04.05 на час укладення відповідав вимогам чинного законодавства.

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Прокопанич Г.К. –головуючого, Антонової І.В., Градової О.Г., постановою від 16.09.08, перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційне подання Прокурора Автономної Республіки Крим –без задоволення. Апеляційним судом установлено, що оспорюваний договір оренди є виконаним, а на земельній ділянці збудовано два житлових п'ятиповерхових будинки, які введені в експлуатацію та передані до комунальної власності.

Перший заступник Прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, з урахуванням змін, зроблених у судовому засіданні прокурором, в якому просить судові акти у справі скасувати, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційного подання, прокурор посилається на те, що судами були порушені приписи статей 83, 84, пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , статей 34, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор зазначає, що згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6770404 і №7436015, виданих Євпаторійським міжміським бюро технічної інвентаризації, на підставі рішення у справі №2-8/2719-2005 від 25.01.05 за Державою Україна в особі Верховної Ради України за Державним підприємством "Укрмедкурорт" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі в місті Євпаторія на проспекті Леніна, 25. Прокурор наголошує на неврахуванні судами того, що на спірній земельній ділянці на момент її виділення ТОВ "Кросс" було розташовано державне підприємство. На думку прокурора, поза увагою господарських судів залишився і факт вилучення земельної ділянки у державного підприємства. В судовому засіданні касаційне подання доповнили доводами про невідповідність рішення вимогам до нього.

Від позивача, відповідачів та третіх осіб відзивів на касаційне подання судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. і пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги Прокурора міста Євпаторія, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я, до Євпаторійської міської ради, Державного підприємства "Укрмедкурорт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросс" про визнання незаконними і скасування рішень Євпаторійської міської ради №24-2248 від 29.07.04 "Про припинення права користування земельною ділянкою ДП "Укрмедкурорт", №24-22/51 від 29.07.04 "Про дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Кросс", №4-28/118 від 03.03.05 "Про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду юридичній особі ТОВ "Кросс" для будівництва житлових будинків для переселення мешканців з території групи житлових будинків, що будуються на вулиці Московській –проспект Леніна –вулиця Шевченко, площею 0,24 га"; та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,24 га на проспекті Леніна в місті Євпаторії, укладеного 26.04.05 між Євпаторійською міською радою і ТОВ "Кросс". Прокурор вважав, що оскаржувані рішення Євпаторійською міською радою прийняті всупереч приписів чинного законодавства та порушують право позивача на користування державним майном. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди обох інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовили в їх задоволенні. Проте такий висновок судів є передчасним. При цьому, судами як першої, так і апеляційної інстанцій не було розглянуто всіх позовних вимог, заявлених позивачем. Так, відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди не розглянули вимог позивача про визнання незаконними рішень Євпаторійської міської ради №24-2248, №24-22/51 від 29.07.04 та №4-28/118 від 03.03.05 по суті. Підставою для визнання акта недійсним є прийняття його з порушенням вимог чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Господарськими судами як першої, так і апеляційної інстанцій, не досліджувалось питання відповідності спірних актів вимогам до них.

Окрім того, поза увагою судів залишилось і питання наявності державного майна у місті Євпаторія на проспекті Леніна, 25. Викладене свідчить про те, що господарськими судами не вжито заходів для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, а тому судові акти прийняті за неповно з’ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. У мотивувальній частині рішення вказуються: обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін. Резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення або відмову у позові по кожній із заявлених вимог.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Судові акти у справі цим вимогам не відповідають.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, всі рішення у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.09 у справі №2-1/2463-2008 і рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.08 у цій справі скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Касаційне подання Першого заступника Прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.