Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2009 року

за участю представників:

позивача: Денисенко Н.М.

відповідача: не з'явилися

скаржника: Саакян Е.В.

органу виконавчої служби: Саване С.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2008 року у справі № 30/13-07 (суддя –Євстигнеєва Н.М.) замінено суб’єкт оскарження –підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на Головне управління юстиції у Дніпропетровській області; в задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на бездіяльність Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2009 року (Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2008 року по справі № 30/13-07 –скасовано. Визнано бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області незаконною. Зобов'язано підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в порядку ст.ст. 56, 64 Закону України "Про виконавче провадження" звернути стягнення, провести оцінку та реалізацію в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (606-14) та Інструкцією про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 року арештованих об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають на балансі та закріплені за Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, а саме: Дитячої поліклініки по вул. Новошкільній в с. Краснопілля м. Дніпропетровська, балансова вартість 77020,78 грн.; Центру високих технологій ракетно-космічної галузі та виховання і підготовки наукових та інженерних кадрів у АДРЕСА_1, балансова вартість 2874563,45 грн.; Котельні в смт. Перещепино на м/р "Кільченський" Новомосковського району Дніпропетровської області, балансова вартість 352049 грн.; Хірургічного корпусу районної лікарні в м. П'ятихатки Дніпропетровської області, балансова вартість 2122547,50 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, як особа, яку не було залучено до участі у справі, з посиланням на те, що суд прийняв рішення, що стосується її прав і обов'язків. В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача, скаржника та органу виконавчої служби, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11110 підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

В силу приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Крім того, місцевий господарський суд у своїй ухвалі замінив суб’єкт оскарження –підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на Головне управління юстиції у Дніпропетровській області. Проте, апеляційний господарський суд скасовуючи повністю ухвалу місцевого господарського суду не надав належної оцінки даному факту в резолютивній частині постанови.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення скаржника, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За цих обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2009 року підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11112, ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2009 року у справі № 30/13-07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.