Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. –паспорт;

від відповідача: Бринюк В.Г. –дов. від 07.11.08.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у лютому 2008 року заявлений позов до Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія" про стягнення 90720 грн заборгованості зі сплати вартості виконаних робіт, 31116,96 грн інфляційних втрат та 9761,99 грн –3% річних. Позивач посилався на несплату повної вартості робіт за договором на збирання врожаю 2006 року №10 від 25.07.06. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 525, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.08, ухваленим суддею Маляренко А.В., позовні вимоги задоволено, стягнуто з Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 90720 грн основного боргу, 31116,96 грн інфляційних втрат, 9761,99 грн –3% річних, 1316 грн державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 902,40 грн витрат за проведення судової експертизи. Суд першої інстанції, вмотивовуючи рішення, виходив з того, що відповідачем не сплачено повністю вартість виконаних робіт за договором на збирання врожаю 2006 року №10 від 25.07.06.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Разіної Т.І. - головуючого, Агрикової О.В., Фаловської І.М., постановою від 14.01.09, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав та стягнув з Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія" в доход Державного бюджету України 51 грн штрафу за ненадання витребуваних судом документів.

Приватне підприємство елітно-насіннєва агрофірма "Мрія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а матеріали справи скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статей 43, 32, 42, 43, 77, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України. На думку підприємства, суди помилково не врахували, що позивач передав право вимоги виконання грошового зобов'язання іншій особі, і це підтверджується угодою про уступку права вимоги від 21.12.06, а також те, що відповідач розрахувався з новим кредитором в повному обсязі. Скаржник наголошує на тому, що судами порушено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Заявник звертає увагу і на те, що він не був ознайомлений з висновком експертизи. Скаржник вважає, що при ухваленні судових актів у справі, суди обмежились висновками почеркознавчої експертизи, не врахувавши при цьому, висновку технічної експертизи.

Від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. і пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено і це підтверджено матеріалами справи, що 25.07.06 між Приватним підприємством елітно-насіннєвою агрофірмою "Мрія"- замовником та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - виконавцем було укладено договір №10 на збирання врожаю 2006 року, за умовами якого виконавець своїми комбайнами, на договірних засадах, проводить збирання сільськогосподарських культур на площах замовника, а замовник, в свою чергу, за виконані роботи розраховується згідно акта виконаних робіт. Судами установлено, і це підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 02.10.06, що позивачем виконані роботи на загальну суму 134118 грн. Відповідач перерахував на рахунок позивача 43398 грн. Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія" 90720 грн заборгованості зі сплати вартості виконаних робіт, 31116,96 грн інфляційних втрат та 9761,99 грн –3% річних. Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду угоду від 21.12.06 про поступку права вимоги, укладену між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. і Приватним підприємством "Париж", за умовами якої ОСОБА_1. передав, а ПП "Париж" прийняв на себе право вимоги та отримання розрахунків першого і став кредитором за договором №10 на збирання врожаю 2006 року від 25.07.06. Однак позивач вважав цю угоду сфальсифікованою. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 22.04.08 у справі призначено комплексну –почеркознавчу і технічну експертизи. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди обмежились посиланням на висновок №5113 судово-почеркознавчої експертизи від 25.07.08, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, залишивши поза увагою висновок іншої судово- технічної експертизи №5184 від 18.07.08. Окрім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.08 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Приватне підприємство "Париж", однак, через повернення ухвали про призначення комплексної експертизи, від подальшого розгляду підприємство було відсторонено. Судами не враховано, що залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору має на меті захист прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією із сторін процесу у таких відносинах, котрі можуть змінитися у результаті винесеного рішення. Позивачем суду наданий лист ПП "Париж" (на 52 аркуші справи), в якому підприємство зазначало, що угода про поступку права на вимогу від 21.12.06 є сфальсифікованою. За таких обставин, є підставним залучення Приватного підприємства "Париж" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Разом з тим, за приписами статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. При цьому, судами як першої, так і апеляційної інстанцій, не досліджувалось питання виконання сторонами угоди від 21.12.06 про поступку права на вимогу, чи проводились розрахунки за цією угодою. Не встановлення судами цих обставин, унеможливлює висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором на збирання врожаю 2006 року №10 від 25.07.06. Викладене свідчить про те, що господарськими судами попередніх інстанцій не вжито всіх заходів для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, тому судові акти прийняті за неповно з’ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення і постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Київської області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду 14.01.09 у справі №6/118-08 і рішення Господарського суду Київської області від 07.10.08 у цій справі скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Київської області.

Касаційну скаргу Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми "Мрія" задовольнити.