ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 р.
№ 28/274-08
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs3330368) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Є.Борденюк,
суддів:
С.Могил, С.Самусенко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"
на постанову
від 31.03.2009
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 28/274-08
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Дніпрообленерго"
до
Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"
про
стягнення 92 246,93 грн.
В судове засідання представники сторін не з’явились
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлений енергопостачальником про стягнення з споживача боргу за спожиту у лютому 2008 року електроенергію, розмір якого визначається як двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини на підставі ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008 (суддя Г. Манько), яке залишене без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 (колегія суддів: А. Дмитренко, А. Прокопенко, В. Крутовських) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Судовими рішеннями попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно з додатком № 1 до договору № 50/03-ц/129-нп від 20.01.2004, укладеного сторонами у справі, на лютий 2008 року ВАТ "Павлоградвугілля" встановлена договірна величина споживання електричної енергії в обсягах 1096,7 тис. квт/год.
За листами ВАТ "Павлоградвугілля" від 16.01.2008 та ВАТ "Дніпрообленерго" від 30.01.2008 договірна величина споживання скорегована до 797 тис. кВт/год.
Фактичне споживання електроенергії у лютому 2008 року ВАТ "Павлоградвугілля" склало 832884 тис. кВт/год, що підтверджується звітом споживача.
У лютому 2008 року споживачем здійснена оплата у сумі 405916,22 грн., із яких 18395,58 грн. від 13.02.2008 та 91977,88 грн. від 13.02.2008 є платою спожитої електроенергії за минулий період. Зазначене підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 103 т.1). Тобто споживачем оплачена електроенергія за лютий 2008 року у сумі 295542,76 грн., що відповідає обсягу 642808 тис. кВт/год.
Відповідно до п.5.2 договору за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електроенергії коригується енергопостачальником до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії. А тому різниця між спожитою електроенергією (832884 тис. кВт/год) та попередньо оплаченою (642808 тис. кВт/год) є величиною понаддоговірного споживання, що складає 190076 тис.кВт/год. Відповідальність за понаддоговірне споживання електроенергії визначена ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" як двократна вартість продукції та п.4.2.2 договору як п’ятикратна вартість продукції. Зважаючи на те, що умова п.4.2.2 договору відтворювана відповідальність, передбачену ч.5 ст. 26 Закону у попередній редакції, заявлена позивачем вимога про застосування до відповідача відповідальності у спосіб оплати понад договірної величини спожитої продукції у двократному розмірі, що складає 92246,93 грн., визнана судами попередніх інстанцій обґрунтованою.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Павлоградвугілля" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить оскаржувані рішення у справі скасувати, відмовивши у позові. Зокрема, умова договору про застосування п’ятикратного розміру вартості понад договірного споживання електроенергії є нікчемною, оскільки суперечить Типовому договору, а двократна вартість не передбачена договором; відповідачем 06.03.2008 проведена оплата спожитої електроенергії за лютий 2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями, поданими до суду, однак останнім не враховані як заперечення проти позову.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повному, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.
Визначення обсягу поставки (споживання) електроенергії є істотною умовою договору, який узгоджується сторонами до початку виконання зобов’язань, або корегується протягом періоду виконання зобов’язань. Скорегована сторонами величина споживання у лютому 2008 року в обсягах 797 тис. кВт/год. відповідає умовам корегування та прийнята судами як скорегована величина споживання обґрунтовано.
Передбачена умовами договору поетапна оплата електроенергії у місяці, який є періодом споживання є способом попередньої оплати, яку сторони погодили. Вартість спожитої електроенергії понад обсяги попередньо оплачені, може бути вищою аніж вартість електроенергії попередньо оплаченої, у тому числі і у двократному розмірі, однак обсяги попередньо оплаченої електроенергії не можуть бути скорегованою договірною величиною споживання електроенергії.
За таких обставин, судами попередніх інстанцій помилково прийняті обсяги попередньо оплаченої електроенергії як обсяги договірної величини споживання і, відповідно, споживання електроенергії понад обсяги попередньої оплати визначені помилково як понаддоговірні, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", у зв’язку з чим судові рішення попередніх інстанцій підлягають до скасування, а справу слід передати на новий розгляд.
При наявності доказів про часткову оплату відповідачем у березні 2008 року спожитої у лютому 2008 року електроенергії, судам слід було від заявленої до стягнення суми відняти проплачену суму грошових коштів.
Судами попередніх інстанцій правомірно відхилене посилання відповідача на те, що двократна вартість спожитої понад договірну величину електроенергії, не передбачена договором, а умова договору про застосування п’ятикратної вартості спожитої понад договірну величину електроенергії є нікчемною, оскільки відповідальність за споживання електроенергії понад договірну величину визначена законом.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Павлоградвугілля" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2008, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 у справі № 28/274-08 скасувати.
Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Головуючий, суддя
Судді
Є.Борденюк
С.Могил
С.Самусенко