ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 р.
№ 2-12/9965-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:
І. Воліка (доповідача) А. Демидової, С. Могил,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський райагрохім"
на постанову
від 10.02.2009
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-12/9965-2008
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський райагрохім"
до
1) Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, 2) Сімферопольської міської ради,
про
визнання частково недійсним рішення, спонукання до виконання певних дій
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Яцюта Т.П. (дов. від 21.04.2009 № б/н);
відповідача -1
Гончаров Ю.О. (дов. від 16.06.2009 № 24/01-55/1556);
відповідача -2
не з’явились;
Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 16.06.2009 у зв’язку з відпусткою суддів Дунаєвської Н.Г. та Мележик Н.І. розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Волік І.М., судді: Демидова А.М., Могил С.К.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач –Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський райагрохім" (далі –ВАТ "Сімферопольський райагрохім") звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (з урахуванням уточнених позовних вимог від 16.12.2008) з позовом до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та Сімферопольської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.04.2000 № 621 в частині вилучення з користування позивача земельної ділянки площею 1,1 га, що розташована по вул. Автомобілістів, 4 в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та визнати за позивачем право користування земельною ділянкою площею 1,1 га за зазначеною адресою.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що рішення про вилучення земельної ділянки було прийнято без наявних на те правових підстав з порушенням земельного законодавства, зокрема, ст. 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990, ст. ст. 92, 149, 123, 124, 155 Земельного кодексу України від 25.10.2000.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2008 у справі № 2-12/9965-2008 позов ВАТ "Сімферопольський райагрохім" задоволено.
Постановлено визнати частково недійсним рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28 квітня 2000 року № 621 в частині вилучення з користування відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський райагрохім" земельної ділянки площею 1,1 га, що розташована по вул. Автомобіліс- тів, 4 в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим. Визнано за позивачем право користування земельною ділянкою площею 1,1 га за зазначеною адресою. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 (колегія суддів: Фенько Т.П. –головуючий, судді –Антонова І.В., Прокопанич Г.К.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2008 скасовано.
Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач - ВАТ "Сімферопольський райагрохім" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2008 залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акту.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з Роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами встановлено, що на підставі державного акту серії Б № 014628 від 1984 року Сімферопольському районному виробничому об’єднанню з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райсільхозхімия" була надана у постійне користування земельна ділянка площею 2,66 га для будівництва виробничої бази (а. с. 69).
Рішенням 9-ої сесії 21 скликання Сімферопольської районної ради народних депутатів Кримської АССР від 14.02.1992 "Про відведення Сімферопольському районному виробничому об’єднанню з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райсільхозхімия" земельної ділянки площею 1,1 га для благоустрою і озеленення виробничої бази із землеволодіння радгоспу "Сімферопольський" було вилучено із землеволодіння радгоспу "Сімферопольський" земельну ділянку площею 1,1 га і надано у постійне користування Сімферопольському районному виробничому об’єднанню з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райсільхозхімия" для благоустрою і озеленення виробничої бази (а. с. 74).
Відповідно до наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 903 від 27.06.1996 "Про створення відкритого акціонерного товариства" Сімферопольське районне виробниче об’єднання з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райсільхозхімия" було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський райагрохім" (а. с. 76).
24.07.1998 на замовлення ВАТ "Сімферопольський райагрохім" Управлінням архітектури і містобудування був наданий висновок № 990 про можливість закріплення земельної ділянки, відповідно до якого площа земельної ділянки, яку займає ВАТ "Сімферопольський райагрохім" складає 2,34 га, земельна ділянка площею 1,1 га, надана у постійне користування рішенням 9-ої сесії 21 скликання Сімферопольської районної ради народних депутатів Кримської АССР від 14.02.1992 для благоустрою і озеленення існуючої виробничої бази. Крім того, в даному висновку зазначено, що враховуючи положення генерального плану міста і те, що через земельну ділянку площею 1,1 га проходять лінії ЛЕП 10 кв, ЛЕП 220 кв, телефонний кабель, водопровід і теплотраса, дана територія пропонується передачі в земельний фонд міста.
29.01.1999 позивачем на ім’я начальника управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради направлений лист з проханням відкоригувати і доповнити проект рішення виконавчого комітету з закріплення земельної ділянки площею 2,34 га, що фактично займається ВАТ "Сімферопольський райагрохім", а іншу площу прилеглої земельної ділянки - 1,1 га, що не використовується підприємством, передати в земельний фонд міста.
З урахуванням вказаного клопотання позивача, рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 621 від 28.04.2000 затверджено матеріали інвентаризації і встановлення меж земельної ділянки площею 2,34 га, на якому розміщена виробнича база ВАТ "Сімферопольський райагрохім" по вул. Автомобілістів, 4, міське управління земельних ресурсів зобов’язано видати позивачу Державний акт на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою площею 2,34 га, державний акт серії Б № 014628 від 1984 року визнано таким, що втратив силу. Крім того, даним рішенням земельну ділянку площею 1,1 га було вилучено в земельний фонд міста.
За таких обставин, з урахуванням вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в ред. від 18.12.1990), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішенням 9-ої сесії 21 скликання Сімферопольської районної ради народних депутатів Кримської АССР від 14.02.1992, земельну ділянку площею 1,1 га надано в постійне користування Сімферопольському районному виробничому об’єднанню з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райселхозхімія" для благоустрою і озеленення виробничої бази, однак дане рішення було лише передумовою для виникнення у Сімферопольського районного виробничого об’єднання з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райсельхозхимия" права постійного користування спірною земельною ділянкою. Разом з тим, ні Сімферопольське виробниче об’єднання з агрохімічного обслуговування сільського господарства "Райсельхозхимия", ні його правонаступник - ВАТ "Сімферопольський райагрохім" не реалізували своє право користування спірною земельною ділянкою, у зв’язку з чим у позивача не виникало право користування спірною земельною ділянкою, тому законним власником і користувачем даної земельної ділянки був і залишався на момент прийняття оскаржуваної частини рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 621 від 28.04.2000 орган місцевого самоврядування.
Таким чином, апеляційним судом обґрунтовано встановлено, що Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради своїм рішенням № 621 від 28.04.2000 виходячи з положень ст. ст. 142, 145 Конституції України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з урахуванням клопотання позивача про передачу земельної ділянки площею 1,1 га в земельний фонд міста, підставно прийняв рішення про затвердження матеріалів інвентаризації і встановлення меж земельної ділянки площею 2,34 га, на якому розміщена виробнича база ВАТ "Сімферопольський райагрохім" по вул. Автомобілістів, 4, міське управління земельних ресурсів зобов’язано видати позивачу Державний акт на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою площею 2,34 га, державний акт серії Б № 014628 від 1984 року визнано таким, що втратив силу та вилучено земельну ділянку площею 1,1 га з передачею у земельний фонд міста.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд правомірно дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним в частині розпорядження Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 621 від 28.04.2000.
Згідно статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вірно застосував приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини до встановлених обставин справи, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування ухваленої постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський райагрохім" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 у справі № 2-12/9965-2008 залишити без змін.
Головуючий, суддя І. Волік Судді : А. Демидова С. Могил