Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 16.06.2009 № 02.02-10/256, розгляд справи № 20/402 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Мирошниченко С.В.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2008 у справі № 20/402 (суддя Палій В.В.) позовні вимоги Компанії "Лінден Бізнес ЛТД" (LINDEN BUSINESS LTD) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП" задоволено повністю, а саме: визнано нежитлове приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 3, балансовою вартістю 1 939 572 грн. таким, що передано Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінден Девелопмент" для формування статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінден Девелопмент" та визнано активи Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП" розподіленими наступним чином: до активів Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП" входить все, що обліковується на балансі, крім нежитлового приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 3, балансовою вартістю 1 939 572 грн.; до активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінден Девелопмент" входить нежитлове приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 3, балансовою вартістю 1 939 572 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП" на користь Компанії "Лінден Бізнес ЛТД" (LINDEN BUSINESS LTD) 85,00грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 у справі № 20/402 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. – головуючий суддя, судді Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2008 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП" –без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі № 20/402 судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права (ст. ст. 1, 22 ГПК України), неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а вимоги касаційної скарги – без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено:

- 07.05.2008 відбулись загальні збори учасників ТОВ "НПП" і рішенням загальних зборів учасників ТОВ "НПП", а саме: Галюка Є. В., Гончарука О.В. та Компанії "Лінден Бізнес ЛТД", що разом володіють 100% статутного капіталу (голосів на загальних зборах), оформленого протоколом № 11 від 07.05.2008, було вирішено:

1) реорганізувати ТОВ "НПП" шляхом виділу з нього ТОВ "Лінден Девелопмент"; учасником ТОВ "Лінден Девелопмент" буде Компанія "Лінден Бізнес ЛТД", яка виходить зі складу учасників ТОВ "НПП";

2) передати для формування статутного капіталу ТОВ "Лінден Девелопмент" майно ТОВ "НПП", яке не входить до статутного капіталу, згідно з розподільчим балансом - нежиле приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна 3, балансовою вартістю 1 939 572,00 грн.;

- відповідно до п. 5.4. протоколу № 11 після закінчення строку, встановленого для прийняття вимог кредиторів, комісія з виділу зобов'язана підписати розподільчий баланс про передачу ТОВ "НПП" нежилого приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ. Русанівська Набережна, 3, балансовою вартістю 1 939 572,00 грн. для формування статутного капіталу ТОВ "Лінден Девелопмент";

- пунктом 3 протоколу № 11 визначено, що функції комісії з виділу покладено на виконавчий орган управління ТОВ "НПП" –директора;

- в подальшому, 06.08.2008 відбулись загальні збори засновників ТОВ "Лінден Девелопмент", рішенням якого, оформленого протоколом № 1, засновник - Компанія "Лінден Бізнес ЛТД" (LINDEN BUSINESS LTD), який володіє 100% голосів, вирішено створити ТОВ "Лінден Девелопмент" та здійснити дії, пов'язані з державною реєстрацією Товариства, затвердити статут Товариства та роздільний баланс, складений при виділі ТОВ "НПП" про передачу майна від ТОВ "НПП" для формування статутного капіталу Товариства;

- 15.09.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою підписати та поставити відбиток печатки відповідача на розподільчий баланс від 15.09.2008 та акт приймання-передачі об'єкту нерухомості від 15.09.2008, та надіслати один підписаний відповідачем примірник обох вищезазначених документів не пізніше 06.10.2008, оскільки розподільчий баланс станом на 15.09.2008 комісією з виділу - директором відповідача підписаний не був;

- однак, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача до суду як першої, так і апеляційної інстанцій, відповідач не підписав розподільчий баланс від 15.09.2008 та акт приймання-передачі об'єкту нерухомості від 15.09.2008 чим порушив вимоги статті 530 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

За приписами п. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Статтею 109 Цивільного кодексу України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, до виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

Згідно із ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до пунктів 2 та 3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Пунктом 4 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Законом не встановлено обмежень щодо формування статутного фонду товариства, що створюється шляхом виділу, відповідно учасники відповідача правомірно визначили обсяг активів, які переходять до новоствореного товариства.

Місцевим господарським судом зроблено висновок, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, що протокол № 11 загальних зборів учасників ТОВ "НПП" є правочином у розмінні п. 1 ст. 202 ЦК України та актом управління господарською діяльністю.

В силу статті 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Відповідно до протоколу № 11 загальних зборів учасників ТОВ "НПП" було затверджено передачу ТОВ "НПП" для формування статутного капіталу ТОВ "Лінден Девелопмент" майна відповідача, яке не входить до статутного капіталу, згідно з розподільчим балансом - нежиле приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, 3, балансовою вартістю 1 939 572 грн.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що оскільки рішення загальних зборів, які оформлені протоколом № 11 від 07.05.08 недійсними в судовому порядку не визнавались, то вони є чинними і на підставі ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" підлягають обов’язковому виконанню.

Крім того, судами попередніх судових інстанцій встановлено, що в матеріалах справи міститься Реєстраційне посвідчення № 034332 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яким посвідчено, що нежила будівля (літ. А) загальною площею 467,0м2, розташована в м. Києві по вул. Русанівська Набережна, 3, зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2007, який було нотаріально посвідчено.

Судами також встановлено, що згідно із витягом з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 20.10.2008 відсутня заборона відчуження нерухомого майна ТОВ "НПП" за адресою: м. Київ. вул. Русанівська Набережна, 3.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, що відповідачем в порушення вимог законодавства не були виконані свої зобов'язання, які виникли з акту управління господарською діяльністю, а саме, не було виконано рішення загальних зборів учасників ТОВ "НПП", оформлене протоколом № 11 від 07.05.2008, яке є чинним та таким, що підлягає виконанню, а також не було затверджено розподільчий баланс про передачу відповідачем нежилого приміщення площею 467м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, 3, балансовою вартістю 1 939 572,00 грн. для формування статутного капіталу ТОВ "Лінден Девелопмент", що є підставою для задоволення вимог позивача.

Як в апеляційній, так і в касаційній скаргах, відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи легалізованих документів позивача, що унеможливлює встановлення право та дієздатність нерезидентної компанії на території України.

Дані посилання відповідача визнаються судом касаційної інстанції безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються документами, дослідженими судами попередніх судових інстанцій та залученими до матеріалів справи (а.с. 111-163, т. І).

Також суд касаційної інстанції не вбачає порушень місцевим господарським судом норм процесуального права –ст. 22 ГПК України, оскільки судом зроблено вірний висновок про недоцільність призначення судово-бухгалтерської експертизи з тих підстав, що питання, які відповідач просив поставити на вирішення експерта, не стосуються предмета спору.

При цьому, у касаційній скарзі відповідач посилається на те, що протокол № 11 від 07.05.2008 був підписаний учасниками товариства, але зміни до статутних документів не були зареєстровані, оскільки відповідач на момент підписання протоколу не знав можливих наслідків передачі нежилого приміщення до ТОВ "Лінден Девелопмент", тому був змушений звернутися до ЗАТ "Київаудит" про надання аудиторського висновку можливих податкових та інших наслідків, що можуть виникнути при здійсненні господарських операцій згідно з протоколом № 11 зборів учасників ТОВ "НПП" від 07.05.2008.

Зазначені посилання відповідача на відсутність державної реєстрації змін до статутних документів, спростовуються висновком судів попередніх судових інстанцій, що протокол № 11 загальних зборів учасників ТОВ "НПП" є правочином у розмінні п. 1 ст. 202 ЦК України та актом управління господарською діяльністю.

В свою чергу, відповідно до положень ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з приписами ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акту управління господарською діяльністю, а відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 176 ГК України організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати між суб'єктами господарювання, які разом організовують об'єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об'єднань чи товариств.

За таких обставин протокол загальних зборів товариства у розумінні чинного законодавства України є актом управління господарською діяльністю, тоді як в силу ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" рішення, прийняті учасниками на загальних заборах товариства, підлягають обов'язковому виконанню виконавчим органом товариства, тому директор відповідача, як виконавчий орган та особа, на яку покладені функції комісії з виділу, повинен був підписати розподільчий баланс, акт приймання-передачі об'єкту нерухомості.

Разом з тим доводи відповідача щодо неповного з'ясування судами попередніх судових інстанцій обставин, що мають значення для справи, не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В свою чергу, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.