Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.11.2008р. (суддя Залімський І.Г.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.02.2009р. (судді Майор Г.І. –головуючий, Горшкова Н.Ф., Філіпова Т.Л.), в позові про скасування рішення загальних зборів, змін до статуту та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняти нове рішення.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Заявлений відповідачем 29.05.2009р. (заява до суду надійшла 03.06.2009р.) відвід колегії суддів у даній справі відхилений ухвалою Заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.06.2009р.

Відводів колегії суддів в судовому засіданні 17.06.2009р. у встановленому порядку не заявлено.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до установчого договору, затвердженого протоколом №1 від 25.07.1996р. загальних зборів учасників, Торгівельна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південнобузький" була створена громадянами України. Додаток №1 до Установчого договору містить список учасників товариства серед яких, зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Згідно п.4.3 Статуту Торгівельної фірми у формі ТОВ "Південнобузький", затвердженого протоколом №1 від 25.07.1996р., для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд, початковий розмір якого складає 8458940000крб.

В подальшому до Статуту Торгівельної фірми у формі ТОВ "Південнобузький" вносились зміни. Зокрема, змінами до Статуту товариства, затвердженими протоколом №2 зборів учасників товариства від 18.09.1996р. та зареєстрованими наказом Управління економіки Вінницького міськвиконкому №182 від 01.10.1996р., передбачено, що учасниками товариства є громадяни України згідно з додатком №2 до Статуту товариства, розмір статутного фонду якого складає 50749грн.

Згідно додатку №2 до Статуту Торгівельної фірми у формі ТОВ "Південнобузький", учасниками товариства, зокрема, є: ОСОБА_6, частка якої в статутному фонду товариства складає 0,99%; ОСОБА_5 - 2,94% статутного фонду; ОСОБА_1 - 11,61% статутного фонду; ОСОБА_10 - 2,46% статутного фонду; ОСОБА_7 - 0,99% статутного фонду; ОСОБА_3 - 26,09% статутного фонду; ОСОБА_2 - 29,35% статутного фонду товариства.

06.11.2006 р. відбулись загальні збори учасників ТФ "Південнобузький" у формі ТОВ, на яких були присутні учасники товариства: ОСОБА_6, частка якої в статутному фонду товариства складає 0,99%; ОСОБА_5 - 2,94 % статутного фонду; ОСОБА_1 - 11,61% статутного фонду; ОСОБА_4 - 2,46% статутного фонду; ОСОБА_7 - 0,99% статутного фонду, ОСОБА_3 - 26,09% статутного фонду, ОСОБА_2 –29,35% статутного фонду товариства, які сумарно володіють 74,43% голосів.

На вказаних загальних зборах учасників товариства було вирішено вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 згідно заяв останніх (т.1, а.с.141-158); виключити зі складу учасників товариства ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27; збільшити розмір статутного фонду товариства та перерозподілити частки учасників товариства; внести й затвердити зміни до Статуту товариства, шляхом викладення його у новій редакції.

Рішення загальних зборів учасників товариства оформлено протоколом №1/2006 від 06.11.2006р., який засвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_28 09.11.2006р.

Нова редакція Статуту ТФ "Південнобузький" у формі TOB, затверджена протоколом №1/2006 від 06.11.2006р. загальних зборів учасників товариства, була зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_29 14.11.2006р. за №11741050001004581.

Не погоджуючись з вказаним рішенням загальних зборів, ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Торгівельної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південнобузький" про скасування рішення загальних зборів учасників Торгівельної фірми у формі ТОВ "Південнобузький", оформленого протоколом №1/2006 від 06.11.2006р., та змін до статуту відповідача, викладених у новій редакції.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено наступні способи захисту цивільних прав та інтересів судом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний перелік встановлює стаття 20 Господарського кодексу України, окрім того, додатково передбачається застосування штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій, адміністративно-господарських санкцій, а також установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Отже, встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, господарський суд повинен відмовити в позові.

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Вінницької області з позовом про скасування рішення загальних зборів учасників та змін до установчих документів. При цьому п озивач предмет позову, в порядку, передбаченому ст. 22 ГПК України, не змінював.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вибраний позивачем спосіб захисту цивільного права не відповідає способу захисту права, встановленому чинним законодавством України, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 98 Цивільного кодексу рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Отже, при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв’язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Колегія також зазначає, що права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

Однак, як встановлено місцевим господарським судом, допущені відповідачем порушення порядку персонального повідомлення учасника не призвели до неможливості його участі у загальних зборах, а також встановлено факт присутності позивача на загальних зборах, які відбулись 06.11.2006 року, у зв’язку з чим зазначені порушення не є підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

З урахуванням викладеного безпідставною є і позовна вимога про стягнення моральної шкоди.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 року у справі №9/212-07 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.