Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

представники сторін в судове засідання не з'явились

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. (суддя Васянович А.В.) порушено провадження у справі №10-18/5218 про банкрутство держаного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на все майно боржника.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р. (судді: Мостова Г.І. –головуючий, Тарасенко К.В., Шкурдова Л.М.) апеляційну скаргу державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. –без змін.

Не погоджуючись з такою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. в частині накладення арешту на все майно боржника та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 11, п. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) та ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.

Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений можливості застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у даному випадку, однак такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника, як юридичної особи.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 (va009700-06) р.9.

Як вбачається з матеріалів справи, порушуючи провадження у справі про банкрутство ДП "Приладобудівний завод "Райдуга", за власною ініціативою господарським судом Черкаської області ухвалою від 24.11.2008 р. накладено арешт на все майно боржника.

Однак, накладення арешту на всі активи боржника позбавляє можливості останнього провадити передбачену статутом поточну господарську діяльність (використовувати майно для виробничих потреб, здійснювати реалізацію виготовленої продукції, тощо).

Вжиття таких заходів не сприяє оздоровчим процесам в економіці підприємства та має наслідком нарощування заборгованості перед кредиторами (в т.ч. по заробітній платі, з податків, зборів (обов’язкових платежів)), що в подальшому унеможливлює вихід підприємства з банкрутства.

У відповідності до п. 4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції в частині накладення арешту на все майно боржника є незаконною.

У справі про банкрутство господарський суд має вживати такі забезпечувальні заходи, які нададуть можливість боржнику підвищувати свою платоспроможність, а також не будуть обмежувати чи зупиняти права інших учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне лише заборонити власнику (органу, уповноваженому управляти майном боржника) та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції підлягає зміні.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 1, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 66, 67, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга" задовольнити частково.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р. у справі №10-18/5218 змінити, виклавши пункти 1, 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

" 1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. у справі №10-18/5218 задовольнити частково.

2. Пункт 5 ухвали господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. у справі №10-18/5218 змінити, виклавши його в наступній редакції:

" 5. Заборонити власнику (органу, уповноваженому управляти майном боржника) та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.""

3. В решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р. у справі №10-18/5218 залишити без змін.