Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про визнання права власності за державою, в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області на об'єкт незавершеного будівництва –котельну, яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Ушакова.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.10.2008 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області право власності на об'єкт незавершеного будівництва - котельну, яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Ушакова.

За апеляційною скаргою Виконавчого комітету Мелітопольської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2009 року скасоване. У позові відмовлено.

Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2009 року, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2008 року залишити без змін.

На думку скаржника при винесенні оскаржуваної постанови апеляційним судом було порушено норми матеріального права.

Скаржник посилається на те, що апеляційним судом не були взяті до уваги стаття 331 Цивільного кодексу України, стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", статті 1, 4, 5, 30 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а також правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва –котельну.

Судами встановлено що на виконання Указів Президента України від 15.06.1993 року №210/93 (210/93) "Про корпоратизацію підприємств" та "Про додаткові заходи щодо делегування Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській обласним державним адміністраціям повноважень щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності" від 21.02.2004 року №61/94 і відповідно до положень про порядок корпоратизації підприємств, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 508 (508-93-п) та у відповідності до розпорядження Запорізької обласної ради народних депутатів від 30.08.1994 року №47-р (копія в матеріалах справи) Мелітопольський завод "Автокольорліт" ВО "Автозаз" було перетворено у відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський завод "Автокольорліт".

Відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, який затверджений 30.06.1994 року (копія в матеріалах справи) вартість цілісного майнового комплексу складає 50688174 тис. крб. Розмір статутного фонду акціонерного товариства складає 48846000 тис. крб., без урахування вилученого майна на суму 1842174 тис. крб. (копія в матеріалах справи)

Відповідно до плану розміщення акцій ВАТ Мелітопольського заводу "Автокольорлит" до переліку об'єктів, вартість яких не включена до статутного фонду відноситься і об'єкт незавершеного будівництва - котельня до житлових будинків по вул. Ушакова у м. Мелітополі. Даний факт підтверджується відомістю інвентаризації об'єктів, які не підлягають приватизації на 01.06.1994р. (копії в матеріалах).

Згідно з наказом Фонду державного майна України від 21.09.2001 року №1709 та у відповідності до переліку об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації до зазначеного переліку був включений об'єкт незавершеного будівництва - котельня, яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Ушакова.

На підставі наказу регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 24.10.2001 року. №639 була розпочата приватизація об'єкта незавершеного будівництва -котельні.

Наказами регіонального відділення від 20.02.2002 року № 90, від 26.07.2006 року №271 та від 28.08.2007 року №361 приватизація зазначеного об'єкта була продовжена.

Статтею 77 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік " було встановлено, що у 2008 році продаж визначених Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (1953-14) об'єктів незавершеного будівництва здійснюється на відкритих аукціонах разом із земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва. Кошти від продажу цих об'єктів спрямовуються до Державного бюджету України в повному обсязі або до відповідного місцевого бюджету у разі, якщо земельна ділянка, на якій розташований такий об'єкт, перебуває в комунальній власності.

З метою реєстрації права державної власності регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до комунального підприємства "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" з листом від 03.04.07 №01-19/1079.

14.05.2007 року на адресу позивача надійшов лист від комунального підприємства "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" №101/278-04, яким було відмовлено у реєстрації права власності на котельню.

16.05.2008 року позивач звернувся до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради з листом за №05-05-00835 про реєстрацію права власності на котельню.

Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради у своєму листі від 28.05.2008 року №1967/02-18-1 зазначив про неможливість зареєструвати право власності, так як котельня є об'єктом незавершеного будівництва.

Звертаючись із позовом Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області просило визнати за державою право власності на об'єкт "незавершене будівництво котельні".

Господарський суд, приймаючи рішення по даній справі керувався частиною 1, 3 статі 331, статтями 316, 317, 319, 326, 328, 392 Цивільного кодексу України та мотивував тим, що відмова БТІ та виконавчого комітету Мелітопольської міської ради щодо реєстрації за позивачем права власності на спірне майно порушує законні права та охоронювані законом інтереси регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, а тому підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив із того, що за приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи відсутні будь –які докази, що виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради вчинено дії, які б свідчили про оспорювання чи невизнання права державної власності на спірне майно, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідач не оспорює право державної власності на об'єкт незавершеного будівництва - котельню, що розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Ушакова та не претендує на нього, в зв'язку з чим відмовив у позові.

Відмову відповідача у реєстрації права власності апеляційний суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки згідно статті 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною і може бути оскаржена до суду у передбаченому законодавством порядку.

Посилання позивача на статтю 331 Цивільного кодексу України касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки відповідно до приписів частини 3 вказаної статті до моменту виготовлення об'єкта, який може визнаватися як нова річ, особа, яка здійснює його створення, визнається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні нею в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, яка створює майно, може укласти щодо об'єкта незавершеного будівництва певний договір (купівлі-продажу, дарування тощо). Право власності на об'єкт незавершеного будівництва у даному випадку повинно бути зареєстровано органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Реєстрація прав здійснюється на підставі необхідних документів, а саме: проектно-кошторисної документації, документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, та документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою.

Тобто, у даному випадку мова йде про реєстрацію права щодо якого, як правильно визначив апеляційний суд, виник спір і який не пов'язаний з оспорюванням права державної власності як такого.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини, встановлені попередніми судовими інстанціями та підстави викладені у даній постанові, постанова апеляційної інстанції від 12.02.2009 року підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України