ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 р.
№ 21/127
( Додатково див. рішення Господарського суду м. Києва (rs2625723) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Мирошниченка С.В.,
Суддів:
Барицької Т.Л., Демидової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Геламко Україна"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року
у справі
№ 21/127 господарського суду м. Києва
за позовом
ТОВ "Інтеко-Холдінг"
до
ТОВ "Геламко Україна"
про та за зустрічним позовом до про
стягнення 415079,16 грн. ТОВ "Геламко Україна" ТОВ "Інтеко-Холдінг" визнання недійсним акту
за участю представників сторін:
позивача
Вінецька Р.М., Таляр О.С.,
відповідача
Буртовий О.І., Корчагін М.П.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 р. ТОВ"Інтеко-Холдінг" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ"Геламко Україна" 415079,16 грн. боргу за виконані роботи за договором субпідряду від 29.08.2007 р. №29/08с.
ТОВ"Геламко Україна" подало зустрічний позов до ТОВ"Інтеко-Холдінг" про визнання недійсним акту приймання-передачі виконаних робіт та зобов’язання до виконання договірних зобов’язань.
Рішенням господарського суду м.Києва від 19.12.2008 р. (суддя: Шевченко Е.О.) первісний позов задоволено: стягнуто з позивача на користь відповідача 415079,97 грн. боргу, 4150,08 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Задовольняючи первісний позов, господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. (судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2008 р. залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ "Геламко Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило оскаржувані рішення та постанову скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановили господарські суди, 29.09.2007 р. позивач (субпідрядник) та відповідач(генпідрядник) уклали договір субпідряду №29/08с, згідно якого субпідрядник зобов’язався виконати роботи по поставці та монтажу стінових огороджувальних конструкцій корпусу А і В, що є частиною проекту логістичного комплексу в с.Копилов, Макарівського району, Київської обл., а генпідрядник зобов’язався прийняти та оплатити вказані роботи.
Згідно п. 6.1. Договору, ціна контракту складає 4496846,12 грн.
Оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно на підставі актів про виконання робіт по формі КБ-3, що підтверджують витрати за виконані роботи. Оплата рахунків здійснюється банківським переведенням з рахунку генпідрядника протягом 10 банківських днів з дати підписання кожного акту про виконання робіт, складених за формою КБ-3 (п.п. 7.2., 7.3. Договору).
Згідно п. 14.5.3. Договору після отримання від субпідрядника акта на виконані роботи та довідки КБ-3 генпідрядник протягом 3 днів зобов’язаний або підписати вказані документи або надати обґрунтовану письмову відмову. У випадку, якщо після отримання акта на виконані роботи та довідки КБ-3 генпідрядник протягом обумовленого строку не підписав його та не надав письмову відмову, субпідрядник вправі розцінювати це як згоду з актом.
Відповідно до п.7.4. Договору, з метою забезпечення належної якості виконуваних робіт протягом строку дії договору генпідрядник утримує із кожного рахунку, виставленого йому субпідрядником, 5 % чистої вартості рахунку. Повернення перших 2,5% чистої вартості виставленого рахунку здійснюється генпідрядником після підписання сторонами акту про повне виконання договору. Повернення решти 2,5 % чистої вартості рахунку, що залишилися, здійснюється генпідрядником через 1 рік після підписання акту виконаних робіт за умови усунення всіх недоліків, що протягом нього виникли.
Субпідрядник визначає остаточну суму договору, а представник генпідрядника затверджує її виходячи з вказівки в кошторисі ціни одиниці продукції та об’єму фактично виконаних робіт, погоджених генеральним підрядником. Всі додаткові роботи та внесення змін в існуючі роботи здійснюється лише з письмової згоди генерального підрядника. Роботи, виконані в рамках договору, будуть розглянуті у відповідності до положень ст. 15, а сума договору відповідно скорегована (п.п. 6.2.1., 6.2.2. Договору).
Згідно п.15.1. Договору, субпідрядник зобов’язується виконати додатковий об’єм робіт або провести роботи з усунення недоліків. Об’єм робіт може бути розширений лише на підставі додаткової угоди, що підписана сторонами і відображає вартість та строки виконання додаткових робіт, а також що містить перелік документів, необхідних для їх виконання.
За актом №1 здачі-приймання підрядних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 р. вартість виконаних позивачем підрядних робіт за Договором у жовтні 2007 р. склала 908163,15 грн.
Відповідно до Акту № 1А здачі-приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р., вартість проведених позивачем у листопаді 2007 р. робіт склала 952605,02 грн.
Згідно акту №2 здачі-приймання підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р., вартість виконаних позивачем робіт у грудні 2007 р. склала 975494,37 грн.
Зважаючи на акт №2А здачі-приймання підрядних робіт за травень 2008 р. на суму 1072075,34 грн. та акт №3 здачі-приймання підрядних робіт за травень 2008 р. на суму 37957,587 грн. до Договору, загальна вартість проведених позивачем робіт у травні 2008 р. склала 1110032,92 грн. За довідкою про вартість підрядних робіт за травень 2008 р. до Договору, вартість підрядних робіт на об’єкті у травні 2008 року склала 1110032,92 грн.
Вказані акти приймання робіт та довідки про вартість робіт підписані повноважними представниками сторін і посвідчені печатками сторін.
У ст. 853 ЦК України передбачено обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Отже, генпідрядник прийняв роботи виконані субпідрядником за договором субпідряду №29/08с на загальну суму 3946295,46 грн.
Згідно актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року: №1-К, №1-Л, №1-0, №1-П, №3А, №4, №4А до договору субпідряду №29/08с, які підписані тільки субпідрядником, вартість проведених позивачем робіт за даними актами у вересні 2008 р. склала 606869,83 грн.
Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. до договору субпідряду №29/08с, яка підписана тільки субпідрядником та посвідчена печаткою позивача, вартість виконаних позивачем підрядних робіт на об’єкті у вересні 2008 році склала у сумі 606869,83 грн.
01.10.2008 р. субпідрядник надіслав генпідряднику лист № 233 з актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт та довідкою про вартість підрядних робіт за формою КБ-3 за вересень 2008 р. на суму 606869,83 грн., а також додаткову угоду щодо збільшення об’ємів виконаних робіт згідно з усними та письмовими вимогами відповідача для підписання.
Проте, генпідрядник вказані документи не підписав.
Оскільки протягом строку зазначеного у листі №233 та у п.14.5.3. Договору акти здачі-приймання підрядних робіт та довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р., не підписані відповідачем, суд визнав виконані роботи прийнятими генпідрядником.
Відповідно до умов Договору право на визначення об’ємів належить субпідряднику, а генпідрядник зобов’язаний ці об’єми затвердити шляхом підписання додаткової угоди, за таких обставин було складено додаткову угоду №2 на суму 56319,18 грн. у зв’язку із збільшенням об’ємів робіт на об’єкті.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов’язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов’язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (ч.3 ст. 877 ЦК України).
Якщо підрядник не виконав обов’язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта будівництва (ч.4 ст. 877 ЦК України).
Апеляційний господарський суд наголосив, що генпідрядник не надав у строки, передбачені договором субпідряду №29/08с, мотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі виконаних підрядних додаткових робіт, хоча позивач неодноразово повідомляв генпідрядника про необхідність підписання додаткової угоди та надсилав її проект.
Отже, роботи, які зазначені в додатковій угоді №2 та актах приймання-передачі виконаних підрядних робіт №1-К, №1-Л, №1-О, №1-П, №4, №4А за вересень 2008 р. на суму 56319,18 грн., були виконанні, що підтверджується листами №081/08 від 08.10.2008, №134/08 від 06.06.2008 р. та підлягають оплаті відповідачем.
Тобто, субпідрядник виконав, а генпідрядник прийняв комплекс робіт за договором субпідряду №29/08с на загальну суму 4553165,29 грн., але відповідач оплатив вартість виконаних робіт частково, у сумі 4024256,19 грн.
Актом державної приймальної комісії №92-07/08 від 18.07.2008р. прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт, отже загальний розмір утриманого генпідрядником гарантійного фонду у розмір 5% відповідно до умов Договору підлягає частковій виплаті (у розмірі 2,5%) субпідряднику, оскільки роботи на об’єкті завершені, а сам об’єкт введений в експлуатацію.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору згідно до ст. 526 ЦК України.
Частиною 6 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач умови договору субпідряду №29/08с від 29.08.2007 р. щодо виконання підрядних робіт виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання підрядних робіт жовтень-грудень 2007 р., травень, вересень 2008 р. на суму 4553165,29 грн., а відповідач свої зобов’язання за Договором щодо повної оплати підрядних робіт не виконав, оскільки оплатив лише 4024256,19 грн. Таким чином, борг відповідача становить 415079,16 грн.
15.04.2008 р. в дефектному акті до договору субпідряду №29/08с від 29.08.2007 р. зазначено, що субпідрядник прийняв зобов’язання за власні кошти провести повну заміну пошкоджених огороджувальних стінових конструкцій (сендвіч-панелей) загальною кількістю 20 одиниць та здійснити видалення забруднень з поверхні огороджувальних стінових конструкцій (сендвіч-панелей) загальною кількістю 23 одиниці.
Посилання відповідача, що позивач не приступив до усунення недоліків за дефектним актом від 15.04.2008 р. до Договору спростовуються специфікацією №89/39/1 від 16.04.2008 р. на замовлення 20 панелей типу сендвіч загальною площею 145,86 м2 та видатковою накладною від 21.04.2008 р. №РН-0000487 на придбання цих панелей, договором від 22.07.2008 р. №11/0708-89E між ТОВ"Західспецпрофіль" та ТОВ"Шаден груп", з яких вбачається виконання позивачем зобов’язань, встановлених дефектним актом.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, проектна документація стадії"Р" передається субпідряднику в п’яти екземплярах і в електронному виді.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, що договором субпідряду №29/08с передбачено виконання робіт відповідно до проектної документації стадії"Р", а не проектна документація стадії"П" як посилається позивач.
Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
За таких обставин, суди прийшли до обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову про стягнення боргу за виконані підрядні роботи та відмову у задоволенні зустрічного позову.
Автор касаційної скарги наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані тільки норми ст. 882 ЦК України (а.с. 75 т.3). Ця стаття встановлює порядок передання та прийняття робіт за договором підряду. Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Частиною 6 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Суди попередніх інстанцій встановили на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що позивач (субпідрядник) надсилав відповідачу (генпідряднику) акти здачі-приймання робіт за вересень 2008 р. та додаткову угоду № 2 про виконання додаткових робіт, але останній ці документи не підписав та не повернув. Також суди встановили, що виконані роботи прийняті генпідрядником.
Суд касаційної інстанції не знайшов порушень вимог ст. 882 ЦК України в прийнятих судами попередніх інстанцій рішенні та постанові.
Скаржник наполягає на тому, що судами не була застосована ст. 879 ЦК України "забезпечення будівництва та оплата робіт". До відносин сторін має відношення ч. 4 вказаної статті, яка передбачає, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Суди дійшли правильного висновку, що акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, підписані однією стороною (позивачем) є підставою для оплати виконаних за ними робіт.
Скаржник наполягає на тому, що судами до спірних відносин не застосовані вимоги ст. 875 ЦК України. Разом з тим, в судових актах, які оскаржуються суди визначили, що сторони уклали саме договір будівельного субпідряду, тому були застосовані в тому числі норми § 3 "Будівельний підряд" глави 61 ЦК України (435-15) ( в тому числі, ст. 875 ЦК України).
Суди дійшли обгрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні зустрічного позову. Вони зазначили, що мотиви відмови від підписання акту з боку відповідача є необгрунтованими, оскільки усі вони спростовані актом приймання об’єкту в експлуатацію.
Відповідач не довів з урахуванням ч. 3 ст. 877 ЦК України, що у проведенні додаткових робіт не було необхідності. Більше того, суди встановили, що об’єкт (з урахуванням усіх виконаних робіт) прийнятий в експлуатацію.
Крім того, посилання скаржника у касаційній скарзі на невірну оцінку судами доказів та недоведеність обставин справи не приймається до уваги судом касаційної інстанції, оскільки згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5 , 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геламко Україна" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року у справі № 21/127 залишити без змін.
Головуючий
С. Мирошниченко
Судді
Т. Барицька
А. Демидова