ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 р.
№ 2-11/9949-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ТзОВ "Рельєф"
на постанову
від 11.02.09 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-11/9949-2008 господарського суду АР Крим
за позовом
ТзОВ "Рельєф"
до
ДП "Ялтинський морський торговельний порт"
про
стягнення 90952,40 грн.
у справі взяли участь представники
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Клопотання ДП " Ялтинський морський торговельний порт" про відкладення розгляду справи відхилено.
Рішенням господарського суду АР Крим від 17.12.2008 позовні вимоги про стягнення 90952 грн. 40 коп. збитків, заподіяних втратою морського піску, зданого на зберігання, - задоволені. Недостача піску підтверджена матеріалами справи (суддя С. Потопальський).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 рішення місцевого суду скасовано і в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що обов’язок по зберіганню вантажу відповідно договору покладається на позивача ТОВ "Рельєф" (судді Ю. Гоголь, В. Лисенко, І. Черткова).
Позивач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду. Вважає, що апеляційний суд надав неналежну оцінку договору сторін, безпідставно не застосувавши ст. 179 ГК України; акту здачі-приймання робіт від 31.09.2008; рапорту начальника ГППП щодо недостачі піску і акту залишку вантажу в складських приміщеннях ГППП "Масандра" від 25.12.2008. Судом не застосовані ст.ст. 525, 526 ЦК України. Порт не мав права в односторонньому порядку відмовитись від виконання зобов’язання.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Місцевий суд задовольнив позов з посиланням на ст. 224 ГК України, дійшовши висновку, що відповідач не виконав свої зобов’язання зі зберігання вантажу –морського піску.
21 квітня 2008 року між державним підприємством "Ялтинський морський торговельний порт" (Порт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рельєф" (Підприємство) укладено договір № 133-Д (а.с.18).
Згідно з пунктом 1.1. договору порт здійснює перевезення своїм флотом –т/х "Таврія" або субститутом вантажу морського піску Донузлавського родовища (надалі –вантажу), яке належить підприємству (позивачу), судовими партіями до повної вантажопідйомності судна (2900 тон) в опціоні порту із п/п Донузлав в м. Ялта.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що порт проводить приймання судна, розвантаження вантажу із судна на причал, а також зберігання і відвантаження вантажу на автотранспорт.
Згідно з пунктом 3.1. договору позивач зобов’язаний організовувати прийом вантажу у порту и оплатити перевезення, вивантаження вантажу, вантаження вантажу на автотранспорт, зважування та його зберігання на території ГППП "Масандра".
Відповідно до пункту 2.9. порт надає площі для зберігання вантажу.
Згідно пункту 2.9. договору порт здійснює контроль за виїздом-в’їздом автотранспорту підприємства на територію ГППП "Масандра" для здійснення їм зобов’язання по цьому договору.
Відповідно до пункту 3.6 договору позивач своєчасно та в повному обсязі проводить оплату порту за надані послуги згідно з діючими тарифами порту, виставленим рахункам, зокрема вартість зважування вантажу на автомобільних вагах, зберігання вантажу на території вантажопасажирського комплексу "Масандра", оплату за в’їзд автотранспорту.
Відповідачем було перевезено та відвантажено на вантажний комплекс морпорту "Масандра" 8575,2 т. морського піску.
Реалізовано та відвантажено на автотранспорт 7925,54 т.
21.08.2008 були вивезені останні 2333 т. піску і залишків на території ГППП "Масандра" не виявилось.
В рапорті начальника ГППП Сорокопяну Е.С. зазначалось, що згідно з документами на залишку ТОВ "Рельєф" повинно бути 649,66 т. піску, а в дійсності 0,0 т.
Відповідно інвентаризації від 26.08.2008 виявлена недостача морського піску 649,66 т.
Крім цього, досліджуючи договір сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що порт зобов’язувався доставити вантаж до порту Ялти в тій кількості, як він буде завантажений і здати його позивачу; останньому порт надає площі для зберігання вантажу.
Позивач зобов’язаний за свій рахунок організувати прийом вантажу у порту оплатити перевезення, вивантаження вантажу, завантаження на автотранспорт, зважування, а також його зберігання на території ГППП "Масандра" (п.2.9). Таким чином саме позивач повинен був організувати зберігання вантажу.
Позивачем не надано доказів укладання з відповідачем договору зберігання вантажу.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 цього Кодексу.
Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчено розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Цією ж статтею зазначені обставини, що є доказами прийняття речі на зберігання.
Строк зберігання встановлюється відповідно ст. 938 ЦК України.
Суд першої інстанції взагалі не застосовував норми матеріального права що регулюють відносини по зберіганню речей, а суд апеляційної інстанції не досліджував обставини щодо зберігання піску на території ГППП "Масандра". В матеріалах справи містяться надані позивачем докази, зокрема, акт на надані послуги по зберіганню піску; рахунок порту за зберігання піску, оплачений позивачем; договір № 133-д де вказано, що підприємство зобов’язано оплатити перевезення, вивантаження вантажів, завантаження на автотранспорт, а також зберігання на території ГППП "Масандра" (п.3.1.), але суди ці докази і пов’язані з ними обставинами не досліджували, правової оцінки їм не надали.
Судами попередніх інстанцій не досліджені додатки до договору сторін; не встановлено чия матеріально-відповідальна особа приймала морський пісок в порту і відпускала пісок з території порту, на підставі яких документів: накладні, довіреності, розпорядження власника та інше.
За таких обставин колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обгрунтованими, а прийняті судові акти такими, що не відповідають вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та прийнятими без застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню.
Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення: повно і об’єктивно оцінити надані сторонами докази; на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати додаткові матеріали, що необхідні для правильного вирішення спору; ретельно дослідити обставини справи; правильно застосувати норми матеріального права і винести обгрунтоване, законне рішення суду.
Керуючись ст. ст. 111-5 –111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТзОВ "Рельєф" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 та рішення господарського суду АР Крим від 17.12.2008 у справі № 2-11/9949-2008 скасувати
Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим
Головуючий, суддя В.Овечкін Судді Є.Чернов В.Цвігун