Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.11.08.року (суддя Бобров Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.09 (колегія суддів у складі: Ропій Л.М., Буравльова С.І., Пашкіної С.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Прийняті судові акти мотивовані тим, що поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду має відбутися за розпоряджанням Щорської районної державної адміністрації, оскільки ні ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ні договором оренди не передбачено порядок автоматичного поновлення договору, а лише визначено, що договір підлягає поновленню.

В поданій касаційній скарзі Мале торгово-посередницьке підприємство "Весна" просить прийняті судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права. Скаржник зазначає, що після закінчення строку дії договору він продовжував користуватися водним об'єктом, ніяких заперечень з приводу подальшого користування ним від орендодавця не надходило, а навпаки, розпорядженням відповідача №332 від 18.09.07 було продовжено термін дії договору оренди до 01.01.08р. Судами порушено вимоги ст. 31, 33 Закону України "Про оренду землі".

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Попередніми судовими інстанціями встановлене наступне.

МТПП "Весна" подано позов до Щорської райдержадміністрації про визнання права на оренду, визнання договору оренди поновленим та зобов'язання відповідача поновити договір оренди на той самий строк на тих самих умовах.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач до прийняття рішення у справі збільшив та остаточно уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати недійсним розпорядження Щорської райдержадміністрації № 171 від 19 червня 2008 року та № 323 від 15 жовтня 2008 року в частині припинення договору оренди земельної ділянки водного фонду (водойми розміром 9.87 га. яка розташована на території Новоборовицької сільської ради Щорського району Чернігівської області), укладеного 14 травня 2002 року між відповідачем та МТПП "Весна" (продовженого до 1 січня 2008 року);

- визнати за МТПП "Весна" права на оренду цього ж водного об'єкту;

- визнати договір оренди водного об'єкту від 14 травня 2002 року укладеним та продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Судами встановлено, що між Щорською райдержадміністрацією (Орендодавцем) та МТПП "Весна" (Орендарем) укладено Договір оренди водного об'єкту від 14 травня 2002 року (далі - Договір).

На виконання умов Договору (укладеного на підставі розпорядження Щорської районної державної адміністрації від 19 квітня 2002 р. № 144) орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду водойму розміром 9,87 гектарів, яка розташована на території Новоборовицької сільської ради Щорського району Чернігівської області.

Згідно п.2 Договору сторони домовилися, що договір укладено терміном на 5 років до 1 травня 2007 року.

Пунктом 3 Договору встановлено, що водойма передається в оренду для рибогосподарських потреб.

Відповідно до умов Договору, в разі закінчення дії Договору оренди, орендар зберігає права на його поновлення на новий термін, якщо він не порушив умов діючого Договору (п.9 Договору).

Листом Щорського райземвідділу від 23.02.07 р. було повідомлено МТПП "Весна" про закінчення 01.05.07р. терміну дії договору. Також повідомлялося про те, що виготовлений у 2001 році проект відведення земельної ділянки у тимчасове користування на умовах оренди не відповідає вимогам земельного законодавства, вказувалось на необхідність замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду. Для розрахунку орендної плати земельної ділянки водного фонду необхідно замовити нормативну грошову оцінку в землевпорядній організації.

11 квітня 2007 року, до закінчення строку дії договору, директор МТПП "Весна" звернувся до відповідача з листом, в якому просив поновити строк дії договору і надати в оренду цей же водний об'єкт для риборозведення та культурно-оздоровчих заходів на 25 років.

Листом № 448 від 19.04.07 р. начальник райземвідділу повідомив голову Щорської райдержадміністрації та директора МТПП "Весна", що у разі поновлення договору оренди, директору МТПП "Весна" потрібно звернутися до райдержадміністрації з клопотанням про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки.

Крім того, Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 15.12.06р. № 455 "Про затвердження Порядку надання в оренду земельних ділянок водного фонду (водних об'єктів)" передбачено (п.10.1), що юридична або фізична особа, зацікавлена в отриманні в оренду земель водного фонду (водного об'єкту) із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до орендодавця (районної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради).

Згідно висновку № 7 від 27.08.07 р. постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок (надання водних об'єктів в оренду Клопотання МТПП "Весна" було розглянуто) було встановлено, що проект відведення земельної ділянки водного об'єкту МТПП "Весна" не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема:

- проект розроблений без встановлення в натурі на місцевості прибережної захисної смуги, яка, відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності, навколо ставків площею понад 3 га встановлюється шириною 50 м. Крім того, не була передана в оренду гідротехнічна споруда (дамба);

- розрахунок розміру орендної плати за оренду земель водного фонду розрахований без нормативної грошової оцінки об'єкту.

18 вересня 2007 року Щорською райдержадміністрацією було прийнято Розпорядження № 322 "Про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок" водного фонду (водних об'єктів) ПСП "Колос", СВК "Райдуга", МТПП "Весна". Розпорядженням (п.1) продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки водного фонду (водного об'єкту) МТПП "Весна" до 01.01.08 р. і зобов'язано підприємство за цей період оформити право оренди на земельну ділянку водного фонду (водного об'єкту). Пунктом 2 цього Розпорядження МТПП "Весна" попереджено, що у разі не оформлення в установленому порядку права оренди земельної ділянки водного фонду (водного об'єкту) у визначений строк право оренди землі припиняється.

Пунктом 2 розпорядження Щорської районної державної адміністрації від 15.10.08 №323 було припинено з 2 січня 2008 року договір оренди земельної ділянки водного фонду позивачем у зв'язку із закінченням строку дії договору, відсутністю заяви на поновлення дії договору від 14.05.02 та у зв'язку з не оформленням в установленому порядку права оренди земельної ділянки у визначений строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі, зокрема, до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову., збільшити розмір позовних вимог.

Разом з тим, позивач зобов’язаний добросовісно користуватися належним йому процесуальним правом (ч. 3 ст. 22 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач звернувся до відповідача з позовом до суду про визнання права на оренду, визнання договору оренди поновленим та зобов'язання відповідача поновити договір оренди на той самий строк, на тих самих умовах на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" .

В процесі розгляду справи позивач "збільшив" позовні вимоги та просив суд визнати недійсними розпорядження Щорської райдержадміністрації № 171 від 19 червня 2008 року та № 323 від 15 жовтня 2008 року в частині припинення договору оренди земельної ділянки водного фонду; визнати за МТПП "Весна" права на оренду цього ж водного об'єкту; визнати договір оренди водного об'єкту від 14 травня 2002 року укладеним та продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (а.с.76). Ця заява "про збільшення позовних вимог" обґрунтована посланням на ст.ст. 55, 56 Конституції України та ст. 22 ГПК України.

Під зміною розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмету позову.

Таким чином, до прийняття рішення по справі позивач змінив підставу і предмет позову, що суперечить ч. 4 ст. 22 ГПК України.

За таких обставин, попередніми судовими інстанціями неправомірно розглянуті вимоги позивача, викладені в заяві про збільшення позовних вимог.

Посилання скаржника на порушення судами норм матеріального права щодо незастосування судами ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" колегія суддів вважає обґрунтованим з огляду на таке.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

З наведеного слідує, що ініціатива у вирішені питання продовжити договір або ні законом покладена на орендодавця.

Судами не досліджено, чи виконав свої обов'язки орендодавець і в установлений термін повідомив орендаря про закінчення договірних відносин. Доводи про те, що орендар був попереджений розпорядженням РДА від 18.09.07 №332 є безпідставними. Це розпорядження було видане не в установлений законом "Про оренду землі" (161-14) строк. Крім цього, суди не вказали, на підставі якого нормативного документу РДА має право надавати землю в оренду "під умовою". Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені в ст. 141 ЗК України, а договору оренди- ст. 31 ЗУ "Про оренду землі". Така підстава, як "неоформлення в установленому порядку права оренди землі" в цих нормативних актах відсутня.

Відповідно вимогам ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Пунктом 9 Договору визначено, що в разі закінчення дії Договору оренди, орендар зберігає право на його поновлення на новий термін, якщо він не порушував умов діючого Договору.

Вирішення питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду у встановлений законом строк належить до виключної компетенції Щорської районної державної адміністрації, яка повинна видати з цього питання відповідне рішення. Рішення РДА про відмову поновити договір оренди землі орендар не позбавлений права оскаржувати в установленому порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що ні ст. 33 Закону ні договором не передбачено автоматичне поновлення договору, а лише визначено, що договір підлягає поновленню.

Отже, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій порушили вимоги ст.ст. 22, 43 ГПК України, не повно дослідили обставини справи, які відповідно до закону необхідно дослідити, та як наслідок, ухвалили рішення без дотриманням норм матеріального та процесуального права.

При новому розгляді справи, суду першої інстанції слід врахувати зазначене вище та прийняти законне, обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Малого торгово-посередницького підприємства "Весна" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 25.11.08.року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.09 у справі № 11/170 скасувати.