ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 р.
№ 25/498
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого Полянського А.Г., Фролової Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Славута Хмельницької області"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 року
у справі
№ 25/498 Господарського суду міста Києва
за позовом
Приватного підприємства "Енергозбут"
до
Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Відділення Промінвестбанку в м. Славута Хмельницької області
про
зобов’язання виконати умови договору
за участю представників сторін:
позивача:
не з'явились,
відповідача:
Булій Г.І. –дов. №1176 від 03.04.2009 року
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Осетинського від 15.06.2009 року у зв’язку з виходом судді Фролової Г.М., з відпустки, для розгляду касаційної скарги у справі № 25/498 господарського суду міста Києва, утворено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 року (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 року (судді: Корсак В.А. –головуючий, Авдєєв П.В., Коршун Н.М) по справі № 25/498 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закритого акціонерного товариства) в особі Відділення Промінвестбанку в м. Славута Хмельницької області виконати умови договору № БОО1-33 від 18.04.2006 року і здійснити списання грошових коштів в сумі 403334,00грн. з рахунку Приватного підприємства "Енергозбут" за призначенням згідно платіжних доручень № 267, 268, 269 від 06.10.2008 рок (отримувачі: ТОВ "Фірма "Вісла" та ТОВ "Енергорост").
Стягнуто з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Відділення Промінвестбанку в м. Славута Хмельницької області на користь Приватного підприємства "Енергозбут" судові витрати в розмірі 203,00 грн.
Не погоджуючись з постановою, Філія "Відділення Промінвестбанку в м. Славута Хмельницької області" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судами, 18.04.2006 року між позивачем і відповідачем було укладено Договір банківського рахунку № БООІ-33, за умовами якого відповідач здійснює банківське обслуговування раніше відкритого поточного рахунку позивача № 26009301260535 (далі - рахунок) та надає послуги, пов'язані із прийманням, зарахуванням грошових коштів на поточні рахунки, переказом грошей з рахунків позивача, видачею останньому грошей у готівковій формі згідно із ліцензією, наданою Банком.
Відповідно до пункту 5.1.2 Договору відповідач взяв на себе зобов’язання виконувати розрахункові документи, прийняті від позивача протягом операційного часу (8.45 - 15.00), виключно в межах залишків коштів на рахунках.
Судом також встановлено, що 06.10.2008 року позивач подав відповідачу платіжні доручення №№ 269, 268 про перерахування з рахунку позивача на користь ТОВ "Енергорост", відповідно 115000,00 грн., та 283334,00 грн., та платіжне доручення №267 про перерахування з рахунку позивача на користь ТОВ фірма "Вісла" 5000,00 грн., що не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Однак, вказані платіжні доручення №№ 269, 268, 267 від 06.10.2008 року відповідачем виконані не були.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із статтею 1075 вказаного вище кодексу договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Частиною 3 статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (стаття 55 вказаного вище закону).
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976 (z0377-04) , доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п. 2.19 зазначеної вище Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
При цьому, судом зазначено, що посилання відповідача на дію мораторію, введеного постановою правління НБУ від 07.10.2008 року № 308 є неправомірним з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 вказаного кодексу встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із статтею 85 зазначеного вище закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам. Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
При цьому, судом зазначено, що постановою правління НБУ від 07.10.2008 № 308 (v0308500-08) було призначено в Закритому акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 07.10.2008 року до 06.10.2009 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 року до 06.10.2009 року.
Мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Частиною 2 статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Врахувавши вимоги зазначених вище норм та умови Договору, які надають можливість банку виконувати розрахункові документи на наступний робочий день, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача перед позивачем щодо перерахування грошових коштів з рахунку виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 07.10.2008 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до листа Національного банку України від 20.03.2009 року №44-012/2826-4129 та відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.03.2009 року № 139 тимчасову адміністрацію у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку припинено 17.03.2009 та з 18.03.2009 відмінено мораторій на задоволення вимог його кредиторів.
До того ж, представник відповідача, в судовому засіданні касаційної інстанції повідомив, що на даний час банк виконав свої зобов’язання за договором, тобто, відповідно до платіжних доручень №№ 269, 268 здійснив перерахування з рахунку позивача на користь ТОВ "Енергорост", відповідно 115000,00 грн., та 283334,00 грн., та відповідно до платіжного доручення №267 - ТОВ фірма "Вісла" 5000,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
Відповідно до статей 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника відповідача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Славута Хмельницької області" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 року у справі № 25/498 залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов Судді А. Полянський Г. Фролова