Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.12.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2008р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдім" до Відкритого акціонерного товариства "Рівнеголовпостач" задоволено: присуджено до стягнення з відповідача 1 669 030,0 грн. процентів за прострочення оплати придбаного майна та 1 118,0 грн. судових витрат (а.с.48-50, 99-102 т.1).

На виконання вказаного рішення господарським судом Рівненської області видано наказ від 08.04.2008р. №20/309 (а.с.124 т.1).

Постановою відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 17.04.2008р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 17.03.2008р. та постановлено боржнику (відповідачу) добровільно виконати рішення суду у строк до 25.04.2008р. (а.с.143 т.1).

27.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдім" звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 1 669 030,0 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.06.2008р. накладено арешт на грошові кошти ВАТ "Рівнеголопостач", які знаходяться на банківських рахунках, у тому числі у "Райфайзен банк "Аваль", для забезпечення виконання рішення на суму 1 660 030,0 грн. (а.с.62-63 т.2).

Відкрите акціонерне товариство "Рівнеголовпостач" (відповідач) звернулося до господарського суду Рівненської області із скаргою від 04.08.2008р. №04/08-08 на дії ВДВС Рівненського міського управління юстиції, і просить суд визнати їх неправомірними та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 23.07.2008р., зазначаючи, що постановою ВДВС від 03.07.2008р. вже було накладено арешт на кошти боржника (а.с.74-75).

Також відповідач звернувся до суду із скаргою від 08.10.2008р. №0810/08 на дії ВДВС Рівненського міського управління юстиції і просить суд визнати дії останнього неправомірними та скасувати постанову серії АН №049341 від 17.04.2008р. про накладення арешту на все нерухоме майно ВАТ "Рівнеголовпостач" та б/н від 17.04.2008р. про накладення арешту на все рухоме майно ВАТ "Рівнеголовпостач", посилаючись на порушення державним виконавцем вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості дій по зверненню стягнення з боржника, та зазначає, що ВДВС має право накладати арешт на майно боржника тільки після встановлення факту відсутності коштів на рахунках боржника. Також відповідач зазначає, що про існування вказаних постанов від 17.04.2008р. йому стало відомо лише 08.10.2008р. з відповідних витягів з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.91-92 т.2).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.10.2008р. вказані скарги прийняті до розгляду (а.с.108 т.2).

Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції заперечує проти скарги відповідача та вважає свої дії правомірними, направленими на виконання судових актів у відповідності до вимог закону (а.с.115-116 т.2).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.10.2008р. (суддя Грязнов В.В.) визнано доводи скаржника неправомірними; у задоволенні скарг №04/08-08 від 04.08.2008р. та №0810/08 від 08.10.2008р. відмовлено (а.с.123-125 т.2).

Вказана ухвала ґрунтується на положеннях ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" та мотивована безпідставністю та необґрунтованістю скарги відповідача від 04.08.2008р. №04/08-08, оскільки ВДВС Рівненського МУЮ, приймаючи на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 04.12.2007р., яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання на всій території України, постанову від 23.07.2008р. про арешт коштів боржника у сумі 1 660 030,0 грн., не порушило вимог чинного законодавства про виконавче провадження.

Відмовляючи у задоволенні скарги відповідача від 08.10.2008р. №0810/08, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 121-2 ГПК України, виходив з того, що вона подана скаржником з пропуском 10-денного строку оскарження постанов органів ДВС.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2009р. (головуючий, суддя Дубник О.П., судді Процик Т.С., Слука М.Г.) пункти 1 та 3 ухвали суду першої інстанції щодо визнання доводів скаржника неправомірними та відмови у задоволенні скарги №0810/08 від 08.10.2008р. скасовані; задоволено скаргу ВАТ "Рівнеголовпостач" №0810/08 від 08.10.2008р. та визнано неправомірними дії ВДВС Рівненського міського управління юстиції по винесенню постанови від 17.04.2008р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; скасовано постанову ВДВС Рівненського міського управління юстиції від 17.04.08 (серія АН №049341) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Пункт 2 ухвали суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи скаргу відповідача №0810/08 від 08.10.2008р., суд апеляційної інстанції виходив з того, що державним виконавцем при винесенні постанови від 17.04.2008р. серії АН №049341 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушено вимоги ст.ст. 50, 64 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості дій державної виконавчої служби при вчиненні дій по зверненню стягнення з боржника.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач –ТОВ "Укрдім" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Відповідач –ВАТ "Рівнеголовпостач", також не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції та ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати частково та задовольнити його скаргу від 04.08.2008р. №04/08-08 і визнати дії ВДВС Рівненського міського управління юстиції про винесенню постанови від 23.07.2008р. про арешт коштів ВАТ "Рівнеголовпостач" в сумі 1 660 030,0 грн. неправомірними та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 23.07.2008р.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу ТОВ "Укрдім" такою, що підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ВАТ "Рівнеголовпостач" такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.06.2008р. накладено арешт на грошові кошти ВАТ "Рівнеголовпостач" (код 04542761), які знаходяться на банківських рахунках, в тому числі у "Райфазейн банк Аваль", для забезпечення виконання рішення на суму 1 660 030,0 грн. (62-63 т.2).

Постановою державного виконавця від 02.07.2008р. відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеної ухвали суду та постановою від 03.07.2008р. накладено арешт на кошти у сумі 1 660 030,0 грн., що містяться на всіх рахунках ВАТ "Рівнеголовпостач". Вказана постанова містить перелік рахунків боржника в установах банку, на які накладено арешт.

Постановою від 23.07.2008р. на виконання ухвали суду від 27.06.2008р. державним виконавцем накладено арешт в сумі 1 660 030,0 грн., що містяться на всіх рахунках ВАТ "Рівнеголовпостач". При цьому, у вказаній постанові зазначено, що згідно повідомлення стягувача ВАТ "Рівненоловпостач" відкрило нові рахунки, на які цією постановою й було накладено арешт.

Зазначаючи про неправомірність дій ВДВС щодо прийняття постанови від 23.07.2008р., відповідач посилається на те, що постановою ВДВС від 03.07.2008р. вже було накладено арешт на кошти боржника.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про виконавчу службу", зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" –використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

В силу абзацу 6 частини 2 названої статті, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.

Згідно ч.4 ст.50 Закону та пункту 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Враховуючи наведені положення Закону, та у зв'язку з тим, що державному виконавцю стало відмово про відкриття боржником нових рахунків в установах банку, колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про безпідставність заявленої ВАТ "Рівнеголовпостач" скарги від 04.08.2008р. №04/08-08 на дії ВДВС та правомірність дій останнього щодо накладення постановою від 23.07.2008р. арешту на нові рахунки боржника, які не були зазначені у раніше постановленій постанові від 03.07.2008р. про накладення арешту.

Що ж до заявленої скарги від 08.10.2008р. №0810/08 на дії ВДВС Рівненського міського управління юстиції відносно прийняття постанови серії АН №049341 від 17.04.2008р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка прийнята на підставі ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", то колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неправомірність дій ВДВС щодо прийняття вказаної постанови з огляду на таке.

Так, відповідно до абзацу 5 ч.2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Згідно ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Арешт застосовується, зокрема, для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 17.04.2008р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №20/309 від 17.03.2008р. про стягнення з ВАТ "Рівнеголовпостач" на користь ТОВ "Укрдім" 1 670 148,0 грн. та постановою від 17.04.2008р. з примусового виконання вказаного наказу на підставі ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на майно, що належить ВАТ "Рівнеголовпостач", для збереження майна боржника з ціллю виконання наказу.

Посилання суду апеляційної інстанції на порушення державним виконавцем положень ст.ст. 50, 64 Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанови від 17.04.2008р. про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, є помилковим з огляду на те, що названі норми регламентують безпосередньо порядок звернення стягнення за виконавчим документом та черговість вчинення дій виконавчої служби по зверненню стягнення з боржника. Тобто визначають порядок фактичного примусового виконання, яким передбачено, що стягнення на інше майно боржника можливе лише у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача. Названі статті також визначають черговість звернення стягнення на майно, належне боржникові, та його реалізацію. При цьому, ст.50 Закону встановлює, що звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Наведене свідчить, що у разі достатності у боржника коштів для покриття заборгованості, звернення стягнення на інше майно, належне боржникові, не відбувається.

У даному випадку, державним виконавцем не було вчинено будь-яких дій щодо фактичної реалізації нерухомого або рухомого майна боржника –ВАТ "Рівнеголовпостач" з метою задоволення вимог стягнувача –ТОВ "Укрдім". Ним накладено лише арешт на майно боржника в межах суми стягнення за наказом суду від 17.03.2008р. №20/309 у відповідності до ст.55 Закону України "Про виконавчу службу".

Отже, оскаржувана постанова ВДВС від 17.04.2008р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №20/309 від 17.03.2008р. про стягнення з ВАТ "Рівнеголовпостач" на користь ТОВ "Укрдім" 1 670 148,0 грн., прийнята на підставі ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" для збереження майна боржника з ціллю виконання наказу суду, відповідає вимогам цього Закону, а тому правових підстав для визнання її незаконною немає.