Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Мирошниченко С.В.,

розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Суходільський спиртовий завод", с. Суходоли Бродівського району Львівської області,

на рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2008

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2009

зі справи № 15/297

за позовом Антимонопольного комітету України (далі – АМК), м. Київ,

до державного підприємства "Суходільський спиртовий завод" (далі –Підприємство)

про стягнення 60 000 грн. штрафу та пені,

за участю представників сторін:

позивача –Федосієнко М.М.,

відповідача –не з'явився,

АМК звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Підприємства 30 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 30 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Рішенням названого суду від 18.12.2008 (суддя Костів Т.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 (колегія суддів у складі: Кузь В.Л. –головуючий, судді Городечна М.І., Юркевич М.В.), позов задоволено.

У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням, зокрема, на приписи Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) (далі –Закон № 2210) виходили з обґрунтованості позовних вимог та підвідомчості даного спору господарським судам України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та провадження зі справи припинити внаслідок підвідомчості даного спору не господарським, а адміністративним судам України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 20.12.2007 АМК прийнято рішення № 745-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі –Рішення АМК), яким:

визнано, що Підприємством поряд з іншими спиртовими заводами вчинено порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону № 2210, у вигляді узгоджених антиконкурентних дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту;

на підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону № 2210 на Підприємство накладено штраф у сумі 30 000 грн.;

- Підприємством зазначене Рішення АМК одержано 15.01.2008, що підтверджується відповідним повідомленням (а.с. 10);

- Підприємством Рішення АМК у встановленому порядку не оскаржено;

- Підприємством за станом на 24.10.2008 штраф не сплачено;

- позивачем правильно нараховано пеню в сумі 30 000 грн. (із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру розміром штрафу).

Причиною подання касаційної скарги є питання щодо підвідомчості даного судового спору.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі – КАС України (2747-15) ) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме –вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Водночас попередні судові інстанції, встановивши, що Рішення АМК у встановленому порядку Підприємством не оскаржено і недійсним не визнано та є обов'язковим до виконання, перевіривши правильність визначення позивачем суми пені, дійшли правомірних висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог АМК на підставі частин другої, третьої, п'ятої та сьомої статті 56 Закону № 2210.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 зі справи № 15/297 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Суходільський спиртовий завод" –без задоволення.