Сакський міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Крим-2000" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незвершеного будівництва державної власності - піонерського табору Омського електромеханічного заводу, розташованого у Сакському районі, станція "Прибережна", від 27.12.2002 року, укладеного між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Крим-2000", а також стягнення з ТОВ "Альфа-Крим-2000" штрафу за невнесення інвестицій у встановлені договором купівлі-продажу строки в сумі 5 500 000 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Крим-2000" було подано зустрічну позовну заяву про зобов'язання Фонду майна Автономної Республіки Крим та Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Автономної Республіки Крим та у м. Севастополі укласти з ТОВ "Альфа-Крим-2000" додаткову угоду про внесення змін до абзацу 3 пункту 5.1 Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва державної власності - піонерського табору Омського електромеханічного заводу від 27.12.2002 року за № 2020 –в частині перенесення строків закінчення будівництва та здачі в експлуатацію об'єкту, встановивши строк до 2010 року включно.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 року по справі № 2-26/501.1-2008 (суддя Медведчук О. Л.) в задоволенні первісного позову Сакського міжрайонного прокурора відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено: зобов'язано Фонд майна АР Крим та Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі укласти з ТОВ "Альфа-Крим-2000" додаткову угоду про внесення змін до абзацу 3 п. 5.1 Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва державної власності –піонерського табору Омського електромеханічного заводу від 27.12.2002р. за № 2020, про внесення строків закінчення будівництва та здачі в експлуатацію об'єкту до 2010р. включно.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2009 року по справі № 2-26/501.1-2008 (головуючий суддя Латинін О. А., судді Ткаченко М. І., Прокопанич Г. К.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та апеляційне подання Сакського міжрайонного прокурора задоволено частково: рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2008 року у справі № 2-26/501.1-2008 скасовано частково. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Крим-2000" про зобов`язання Фонд майна Автономної Республіки Крим та Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіки Крим та місті Севастополі укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Крим-2000" додаткову угоду про внесення змін до абзацу 3 пункту 5.1 Договору № 2020 від 27.12.2002 року купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва державної власності - піонерського табору Омського електромеханічного заводу в частині перенесення строків закінчення будівництва та здачі в експлуатацію об`єкту до 2010 року включно відмовлено.

В іншій частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.12.2008 року у справі № 2-26/501.1-2008(2-5/501-2008) залишено без змін.

Сакський міжрайонний прокурор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2009 року, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", ст. 43 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати частково оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відзив на касаційне подання не надходив, що не перешкоджає його розгляду по суті.

Дана справа в касаційному порядку розглядається повторно.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи № -26/501.1-2008(2-5/501-2008) розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 15.06.2009 року утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Від Фонду майна Автономної Республіки Крим надійшла телеграма з клопотанням про розгляд справи без участі повноважного представника фонду.

Представники позивача за первісним позовом та третьої особи в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача за первісним позовом та третьої особи.

За згодою прокурора та представника відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 16.06.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача за первісним позовом, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Судами встановлено, що 27.12.2002 року між Фондом майна АР Крим (продавець) та ТОВ "Альфа-Крим-2000" (покупець), було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва державної власності - піонерського табору Омського електромеханічного заводу, розташованого у Сакському районі, станція "Прибережна".

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва державної власності - піонерський табір Омського електромеханічного заводу, розташованого в Сакському районі, станція "Прибережна", на земельній ділянці площею 15,12 га у відповідності з державним актом на право користування землею № 105 від 15.05.1989 року, виданого підприємству м. Омська для будівництва піонерського табору санаторного типу на 800 місць, а покупець у свою чергу зобов'язався прийняти вказаний об'єкт та сплатити за нього ціну у відповідності з умовами, визначеними в даному договорі. Об'єкт приватизації розташований в колишньому 5-му курортному комплексі Приморської курортної зони Сакського району, відстань до моря 100 метрів, межує з пансіонатом санаторного типу для батьків з дітьми на 500 місць, розташований на території Ліснівської сільської ради.

На підставі акта прийому-передачі від 24.01.2003 року вказаний об'єкт незавершеного будівництва продано ТОВ "Альфа-Крим-2000" за 87000 грн.

Згідно з пунктом 5.1 договору купівлі-продажу від 27.12.2002 року покупець взяв на себе зобов'язання закінчити будівництво та ввести в експлуатацію об'єкт до 2008 року зі зберіганням оздоровчого профілю; внести інвестиції на загальну суму 55 000 000 грн. по періодам: в 2003 році на суму 1 500 000 грн.; в 2004 році на суму 2 500 000 грн.; в 2005 році на суму 17 000 000 грн.; в 2006 році на суму 17 000 000 грн.; в 2007 році на суму 17 000 000 грн.

Згідно висновків акта від 27.02.2008 року поточної перевірки виконання умов спірного договору, складеного представниками Фонду майна АР Крим та ТОВ "Альфа-Крим-20002", вимоги договору купівлі-продажу станом на 27.02.2008 року не виконано.

Невиконання покупцем умов договору стало підставою для звернення прокурора з позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу в розмірі 10% від загальної суми інвестицій.

Відмовляючи в позові прокурору, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного.

Судом першої інстанції серед іншого встановлено, що 17.01.2007 року сторонами договору укладено додаткову угоду, відповідно до якої викладено в новій редакції абзац 7 пункту 5.1 договору, внаслідок чого змінений графік внесення інвестицій. Згідно нової редакції абзацу 7 п. 5.1 договору покупець зобов’язаний внести інвестиції в сумі 55 млн. грн. по періодам: до 01.10.2004 р. –1500000 грн., до 31.12.2005р. –2500000 грн., до 31.12.2006р. –190000 грн., до 31.12.2007р. –2500000 грн., до 31.12.2008р. 4000000 грн., до 31.12.2009р. - 15000000 грн., до 31.12.2010 грн. –29310000 грн.

Також судом встановлено, що наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень підтверджено внесення інвестицій належним чином.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що позивач зобов’язання по внесенню інвестицій виконав належним чином.

Спірних правовідносин судами першої та апеляційної інстанції застосовані положення ст. ст. 525, 526 530 ЦК України (435-15) та ст. 193 ГК України щодо належного та вчасного виконання зобов’язань за договором.

Пунктом 7.3 спірного договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків внесення інвестицій в повному обсязі у вигляді пені в розмірі 0,1% вартості невнесених інвестицій за кожен день затримки.

Також цим же пунктом передбачено, що в разі розірвання договору купівлі-продажу у зв’язку з невиконанням умов договору про внесення інвестицій, частково внесені інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору, покупець сплачує штраф в розмірі 10% загального обсягу інвестицій.

Суд касаційної інстанції вважає помилковим твердження першої та апеляційної інстанцій, що висновки акта перевірки від 27.02.2008 року стали підставою для звернення прокурора з позовом про розірвання договору та стягнення штрафу в розмірі 10%.

Так, в касаційному поданні прокурор стверджує, що він звернувся до місцевого господарського суду з позовом 27.12.2007 року, при цьому позовна заява містить дату складання 07.12.2007 року. Зазначене підтверджується матеріалами справи.

Отже, прокурор звернувся до місцевого господарського суду з позовом не тільки раніше, ніж був складений зазначений вище акт перевірки, але й до настання терміну виконання покупцем зобов’язань по внесенню інвестицій, який згідно з абзацем 5 п. 7.1 договору (в редакції додаткової угоди) визначений 31.12.2007 року.

Таким чином, на момент звернення прокурора з позовом права позивача відповідачем порушені не були.

Крім того, як зазначено в самому акті перевірки від 27.02.2008 року зазначено, що саме цей акт є підставою для застосування санкцій, передбачених ст. 29 розділу VI Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , в разі невиконання покупцем умов договору.

Але як встановлено судами першої та апеляційної інстанції з посиланням на висновки акта перевірки та платіжні документи, на момент складання акта перевірки (27.02.2008 року) позивачем повністю внесена сума інвестицій.

За порушення строків внесення інвестицій покупцю Фондом майна Автономної Республіки Крим нарахована пеня в сумі 84037,2 грн.

Також позивачу нарахований штраф в розмірі 0,1% від ціни продажу об’єкт в сумі 87 грн.

Зазначені штрафні санкції нараховані позивачем відповідачу за первісним позовом відповідно до п. 7.3 та п. 7.5 Договору відповідно.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що покупець добровільно сплатив суму нарахованих штрафних санкцій.

Щодо закінчення будівництва об’єкту в строк, суд апеляційної інстанції встановив, що покупець звернувся до позивача за первісним позовом із заявою про продовження строків завершення будівництва.

Однак Фонд майна Автономної Республіки Крим в порушення п. 4.3 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998 року № 2041 (z0717-98) , не визначив перелік документів, який необхідно надати покупцю для розгляду заяви, не дотримався тижневого терміну для вирішення даного питання та фактично відмовив у продовженні строку дії договору в частині завершення будівництва.

Суд касаційної інстанції вважає помилковими доводи прокурора, викладені в касаційному поданні, про виявлення факту порушення покупцем умов договору ще 07.12.2007 року, оскільки станом на 07.12.2007 року строк виконання зобов’язань покупцем ще не настав. Твердження прокурора не узгоджується з положеннями ст.ст. 526, 254, 255 ЦК України.

Також станом на 07.12.2007 року не настав строк закінчення будівництва.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що зміна строків внесення інвестицій об’єктивно повинно продовжувати термін проведення будівельних робіт, оскільки це випливає із змісту ст.ст. 1, 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність"та п. 6 ст. 3 ЦК України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано доказів звернення до компетентного органу місцевого самоврядування (ст. 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") про надання згоди на продовження строків будівництва.

Суд касаційної інстанції також погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що позивач за зустрічним позовом не позбавлений права на звернення з такою заявою до відповідного органу місцевого самоврядування у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції немає, доводи касаційного подання висновків апеляційного господарського суду не спростовують, а тому касаційне подання задоволенню не підлягає.