Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

на бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області

за участю представників сторін:

ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" –Чобанюк Т.М. (дов. від 23.12.2008 № 52-16/111);

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Укркомплектсервіс" 87 134,38 гпрн. інфляційних, 7 139 34 грн. річних, 943 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2008, залишеною без змін постановою Вищого господарського суд України від 07.10.2008, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 (суддя Мельниченко І.Ф.) визнано незаконною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровської області по виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 у справі № 11/174-08 та наказу від 03.07.2008.

Постановою Дніпропетровського апеляційного гогсподарського суду від 30.03.2009 (колегія суддів у складі: Чоха Л.В., Тищик І.В., Крутовських В.І.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

В касаційній скарзі ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Укркомплектсервіс" на бездіяльність ДВС. В обґрунтування посилається на порушення діючого процесуального та матеріального права, без встановлення фактичних обставин справи, вказуючи, що вимоги п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" застосовувати у нормативному поєднанні з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

В силу ч. 4 ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Отже, за загальним правилом час порушення справи про банкрутство і введення мораторію співпадає.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 03.07.2008 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 у справі № 11/174-08 видано наказ. Виконавчий документ стягувачем пред'явлено до виконання.

09.07.2008 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу.

22.07.2008 постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 3709267 по стягненню боргу з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 101).

Визнаючи незаконною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області по виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2008 у справі № 11/174-08 та наказу від 03.07.2007, місцевий господарський суд правильно встановив та виходив з того, що доказів вчинення будь-яких виконавчих дій, направлених на виконання судового рішення у справі № 11/174-08 в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) підрозділ примусового виконання рішень не надав, що є підставою зробити висновок про його бездіяльність.

Апеляційний господарський суд, погодився із висновком суду першої інстанції, залишивши ухвалу господарського суду без змін.

Дані висновки судів в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на вимогах закону та відповідає обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ст. 1 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

З аналізу вищенаведених положень Закону вбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на конкурсні вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, і не поширюється на вимоги кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто поточні вимоги кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" порушена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 01.02.2005 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, вимоги стягувача, визнані рішенням суду від 27.05.2008, на виконання якого 03.07.2008 судом видано наказ, за яким з боржника стягнуто на користь ТОВ "Укркомплектсервіс" інфляційні збитки, 3% річних за період з 05.02.2008 по 11.04.2008, тобто після оголошення мораторію, а тому є поточними і на них дія мораторію не розповсюджується.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру –у двомісячний строк.

Оскільки виконавча служба в період з 14.07.2008 по даний час не виконала ніяких дій по стягнення боргу, який є поточною заборгованістю і дія мораторію на який не поширюється, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали незаконною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Твердження касаційної скарги про помилковість висновків судів та неправильне застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв’язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають приписам чинного законодавства та підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 у справі № 11/174-08 залишити без змін.