Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.10.2008 (суддя Г.І. Гуляк), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 (судді: Михайлов М.В., Тован В.М., Журавльов О.О.), в позові відмовлено повністю.

КП "Малиновський ринок" в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судами безпідставно не застосовано рішення виконкому Одеської міської ради № 529 від 14.09.2005, яким встановлені тарифи за послуги, що надаються позивачем і оплачувати які відмовляється відповідач.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Враховуючи особливості розгляду справи у касаційній інстанції, передбачені ст.ст. 1115 1117 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою місцевого господарського суду від 01.09.2008 розгляд справи було призначено на 22.09.2008. 22.09.2008 розгляд справи відкладено. В ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 22.09.2008 суддя додаткових документів, ніж вказані в ухвалі суду від 01.09.2008, надати позивача не зобов’язував. Розгляд справи відкладався до 20.10.2008р., і, згідно протоколу судового засідання від 20.10.2008 представник позивача в цьому засіданні був присутній. Цього разу розгляд справи був відкладений на 29.10.2008р., а копію ухвали представник позивача отримав особисто (том 1, а.с. 90 оборот).

З наведеного слідує, що у позивача було достатньо часу надати витребувані судом документи та інші докази за власним бажанням, проте, він цього не зробив.

Суду не заборонено розглянути справу за наявними в ній матеріалами, і, відсутність представника сторони не є обов’язковою підставою для відкладення розгляду справи, а лише в тому випадку, якщо це перешкоджає вирішити спір в даному засіданні (ст. 77 ГПК України).

За змістом статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача був присутній у судовому засіданні, що підтверджується матеріалами справи (т.2, а.с. 122), проте, ніяких додаткових доказів на підтвердження позовних вимог не надавав, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута з дотриманням норм процесуального права, у тому числі.

По суті спору судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі рішення Одеської міської ради від 15.07.2005 року № 4261-IV створено Комунальне підприємство "Малиновський ринок". Відповідно до п. 2.1. Статуту позивача, основною метою його діяльності є організація ринкової торгівлі, надання різноманітних послуг та отримання прибутку в інтересах Засновника, яким є міська рада.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 529 від 14.09.2005 року "Про встановлення тарифів на послуги, що надаються комунальним підприємством "Малиновський ринок" затверджені тарифи за послуги з утримання торговельних місць: на першому поверсі справляється плата з розрахунку 25,25 грн., за 1 кв.м. торговельної площі на місяць; на другому поверсі - 15,15 грн., за 1 кв.м. торговельної площі на місяць; за послуги з охорони торговельних місць - з розрахунку 125 грн., на місяць за 1 торговельне місце.

Позивач пред'явив позов про стягнення плати за оренду торговельних місць (послуги з їх утримання) та їх охорону у розмірі 32319,18 грн., посилаючись на те, що відповідач з вересня 2005 року використовує одноповерхове торговельне місце № И-5 та не проводить оплату послуг за тарифами.

Договірні відносини між сторонами щодо оренди торговельних місць по матеріалам справи відсутні.

Оренда майна та надання послуг регулюються відповідними договорами (ст.ст. 759, 901 ЦК України), в яких сторони повинні обумовити певні умови, передбачені діючим законодавством, що регулює вказані правовідношення.

Окрім загального законодавства, спірні правовідносини регулюються і спеціальним.

Так, Спільним Наказом Міністерства економіки України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату України №57/188/84/105 від 26.02.2002 року (z0288-02) затверджені Правила торгівлі на ринках.

Відповідно до п.2 Спільного Наказу, Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.

Рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005 року № 4221-IV затверджені Правила торгівлі на ринках, які обов'язкові для виконання адміністраціями ринків та суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють господарську діяльність на ринках у м. Одеса.

Згідно п. 34 зазначених Правил торгівлі на ринках, одним із обов'язків адміністрації ринку є забезпечення продавців на ринку торговельними місцями за профілем торгівлі.

При цьому, згідно п. 19 Правил, адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

У п. 18 зазначених Правил, за окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. За змістом викладеного, надання ринком зазначених послуг продавцям не є обов'язковим для здійснення торгівлі.

Згідно п. 30 Правил, адміністрація ринку повинна забезпечити постійне вивезення відходів і сміття, конфіскантів, а також після закінчення роботи ринку належне очищення (з вологим прибиранням) та дезінфекцію всіх приміщень, торгових об'єктів і торговельних місць ринку.

Пункт 34 Правил передбачає, що адміністрація ринку повинна, зокрема, підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхідним обладнанням, інвентарем, засобами вимірювальної техніки.

Правилами торгівлі не передбачено обов'язок продавців, які здійснюють торгівлю на ринку, компенсувати якимось чином адміністрації ринку її витрати на електроосвітлення, вивезення відходів та сміття, тобто на утримання території ринку в цілому.

Доводи скаржника про те, що рішення виконкому Одеської міської ради № 529 від 14.09.2005, яким встановлені тарифи за послуги, що надаються позивачем, - є обов’язковим для виконання відповідачем, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як встановлено судами, зазначеним вище рішенням рада лише впорядкувала плату за послуги, що надаються комунальним підприємством "Малиновський ринок", засновником якого вона є.

До того ж, у Статуті позивача зазначено, що підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність за принципами господарського розрахунку, і, згідно п. 6.3 Статуту відносини Підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (т.1, а.с. 13).

Зважаючи на встановлені обставини, а саме, що сторони не перебувають у договірних відносинах і не узгоджували умови оренди торговельного місця, вартість послуг, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

А тому, колегія суддів вважає, що справа розглянута з правильним застосуванням норм матеріального права, відповідно встановленим обставинам, і, підстави для скасування прийнятих у справі судових актів відсутні.


розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу	Комунального підприємства "Малиновський ринок"