У лютому 2008 року Міністерство оборони Російської Федерації в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфорвард", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.01.2006 по 01.11.2006 в сумі 16877,34 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі № 2-3/2563-2008 позов задоволено частково. Стягнено з ТзОВ "Інтерфорвард" на користь 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації 16533,64 грн. неустойки. В частині стягнення 343,77 грн. в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 15.07.2008, рішення суду першої інстанції від 27.05.2008, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 64, 82, 99 ГПК України, ст. 785 ЦК України, ст. 291 ГК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Севастопольським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 01.05.2004 між сторонами у справі був укладений договір суборенди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 8, що знаходиться в оперативному веденні Чорноморського флоту Російської Федерації, строком до 01.05.2005. Додатковою угодою від 05.11.2004 до вказаного договору, термін його дії був продовжений до 31.12.2005.

Судами також встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2006 у справі № 2-5/6341-2006, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.07.2006, за позовом Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфорвард" про повернення орендованого нерухомого майна, позовні вимоги задоволені. Зобов’язано ТзОВ "Інтерфорвард" усунути перешкоди в користуванні вбудованим нежитловим приміщенням, загальною площею 8,13 м2, розташованого по вул. Горького (Італійська), 17, у місті Феодосії, під розміщення складу та площі двору 320 м2 для автотранспорту у військовому містечку № 118 для 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації.

У зв’язку з тим, що у добровільному порядку вищезазначене судове рішення відповідачем виконано не було, 18.07.2006 господарським судом був виданий наказ на примусове виконання цього рішення.

01.11.2006 державним виконавцем ВДВС Феодосійського міського управління юстиції був складений акт, згідно з яким усунені перешкоди в користуванні 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації вбудованим нежитловим приміщенням.

06.11.2006 начальник 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації звернувся до відповідача з листом, в якому запропонував в добровільному порядку сплатити плату за незаконне утримання і користування приміщенням позивача у період з 01.01.2006 по 31.10.2006 в сумі 8241,14 грн. Однак, 17.11.2006 відповідач відмовився задовольнити вимоги позивача, у зв’язку з чим, останній звернувся до суду з цим позовом з посиланням на ст. 785 ЦК України.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог ст. 785 ЦК України, ст.ст. 193, 283, 291 ГК України, дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.01.2006 по 01.11.2006 в сумі 16533,64 грн.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що позивач не надав доказів його перебуванню у орендованому приміщенню після закінчення дії договору. Зазначеним твердженням суди дали належну оцінку і дійшли до обґрунтованого висновку про те, що вони спростовуються фактичними обставинами справи.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфорвард" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі № 2-3/2563-2008 залишити без змін.