ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 р.
№ 22/100
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs2994018) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Ходаківська І.П. (доповідач)
судді
Олійник В.Ф.
Полянський А.Г.
розглянув
касаційну скаргу
Акціонерного страхового товариства "Вексель"
на
постанову від 28.01.2009 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№22/100 господарського суду м.Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозторг ЦЕНТР"
до
Акціонерного страхового товариства "Вексель"
про
стягнення несплаченого страхового відшкодування та штрафних санкцій
За участю представників сторін:
від позивача –не з'явився,
від відповідача –не з'явився,
Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.06.09 розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Ходаківська І.П., судді: Олійник В.Ф., Полянський А.Г.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозторг ЦЕНТР" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного страхового товариства "Вексель" про стягнення несплаченого страхового відшкодування та штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду м.Києва від 24.11.2008, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009, позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного страхового товариства "Вексель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗТОРГ ЦЕНТР" 14 458,47 грн. невиплаченого страхового відшкодування, 1 014 грн. утриманої франшизи, 1 473,91 грн. пені, 5 817,65 грн. інфляційних збитків, 1 072,05 грн. 3% річних. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з Акціонерного страхового товариства "Вексель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗТОРГ ЦЕНТР" 327,56 грн. судових витрат.
Акціонерне страхове товариство "Вексель" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозторг Центр" 09.11.2004, згідно страхового полісу 00454004, застрахувало автомобіль Тойота RAV 4, державний номер ВА 7997 АА у відповідача, страхова суму згідно якого складає 202 800 грн.
05.10.2005 в м. Дніпропетровськ на мосту №2 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Тойота RAV 4, державний номер ВА 7997 АА, що належить ТОВ "Хозторг Центр" під керуванням водія Засікан О.Б. та автомобіля Крайслер, державний номер 46079 АВ, внаслідок якої власнику автомобіля Тойота RAV 4 заподіяно матеріальну шкоду.
Дорожньо-транспортна пригода, що сталась в м. Дніпропетровськ на мосту №2 визнана відповідачем страховим випадком про що свідчить виплата страхового відшкодування 08.12.2005, а також підтверджується листом АСТ "Вексель" вих.53у від 16.01.2006.
Відповідач в рахунок відшкодування шкоди сплатив на користь позивача 25 629,86 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 08.12.2005 та довідкою Філії "Кіровоградське центральне відділення Промінвестбанку".
Відповідно до звіту №212 від 19.10.2005 спеціаліста–автотоварознавця, наданого позивачем, матеріальний збиток, завданий власнику дорожньо-транспортного засобу марки Тойота RAV 4, державний номер ВА 7997 АА без врахування фізичного зносу деталей, вузлів та агрегатів, які належать до заміни складає 40 088,33 грн.
Пунктом 6.3 страхового полісу 0045404 від 09.11.2004 визначено, що при визнанні події, що сталася страхове відшкодування сплачується протягом двох робочих днів з дня підписання страхового акту страхувальником.
У листі АСТ "Вексель" вих.53у від 16.01.2006 зазначено, що після ретельного розгляду даних автотоварознавчих досліджень з’ясувалось застосування підвищуючого коефіцієнту "+65 з ПДВ" ("+45" без ПДВ) на запчастини, що є некоректним, так як згідно розцінкам генерального офіційного дилера "Тойота-Автосаміт ЛТД" повинен бути застосований вищезгаданий коефіцієнт на запчастини в розмірі максимум "+12% без ПДВ" ("+32" з ПДВ).
Вартість ремонту автомобіля згідно акту №212 приймання-здачі робіт від 26.12.2005 становить 41 849,70 грн.
Задовольняючи позов суди виходили з того, що відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що відповідачем сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 25 629,86 грн., залишок несплаченого страхового відшкодування складає 14 458,47 грн., який підлягає стягненню з відповідача. Згідно з п.3.10 договору франшиза у разі знищення або пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, не з вини водія складає 0,5 % від страхової суми. Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.12.2005 вини водія не встановлено, а відтак відповідачем безпідставно нарахована франшиза у розмірі 1%, яка підлягає поверненню позивачу як невиплачена сума в розмірі 1 014 грн. Відповідно до п.9.2 страхового полісу 0045404 від 09.11.2004 страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування без поважної на це причини, шляхом оплати страхувальнику пені за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за цей період. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, а згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, судами відмовлено позивачу у задоволенні 2000 грн. збитків, які полягають в оплаті юридичних послуг на підставі статей 22, 80 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів з вказаними висновками суду не погоджується, оскільки як вбачається з матеріалів справи, згідно акту №1271 від 01.12.2005 товарознавчого дослідження, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Тойота RAV 4, державний номер ВА 7997 АА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 23 211,81 грн., а вартість відновлювального ремонту –27 657,86 грн. Відповідач, вказаний акт подав до суду апеляційної інстанції з клопотанням про залучення останнього до матеріалів справи як письмового доказу та пояснив, що не міг його подати до суду першої інстанції, в зв'язку з чим неодноразово звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки виплатна справа по даному страховому випадку в архіві відповідача не збереглась, а тому останній звертався за отриманням дублікату товарознавчого дослідження. Крім того, у зв'язку з незгодою позивача з результатами автотоварознавчого дослідження, на підставі якого Акціонерним страховим товариством "Вексель" виплачено страхове відшкодування, відповідач просив суд призначити судову автотоварознавчу експертизу. Суд апеляційної інстанції вказані обставини до уваги не прийняв.
Щодо стягнення франшизи, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.12.2005 не встановлено вини водія, а тому підлягає застосуванню франшиза 0,5%, оскільки вказаною постановою тільки скасовано накладення на Засікана Олега Борисовича, на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців у зв’язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, які передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вимоги статтю 111-7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувана постанова та рішення у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 та рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2008 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Керуючись, статтями 111-5, 111-9, 111-7, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 та рішення господарського суду м.Києва від 24.11.2008 у справі №22/100 господарського суду м.Києва скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді В. Олійник
А. Полянський