Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.06.09 розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Ходаківська І.П., судді: Олійник В.Ф., Полянський А.Г.

Закрите акціонерне товариство "Харківспецмонтаж" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, за участю третьої особи Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2008 по справі №56/206-08 позов задоволено. Зобов'язано Харківську міську раду укласти з Закритим акціонерним товариством "Харківспецмонтаж" договір оренди земельної ділянки площею 1,5546 га, розташованої за адресою м. Харків, вул. Шевченка,305, у встановленому законом порядку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2008 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Закрите акціонерне товариство "Харківспецмонтаж" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 03.02.2009 Харківського апеляційного господарського суду з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та залишити рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2008 в силі.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.03.1990 виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення №77-41 про виділення тресту "Харківспецмонтаж" (правонаступником якого є ЗАТ "Харківспецмонтаж") вільну від забудови земельну ділянку площею 1,8 га, з метою здійснення проектування в 1990 році та будівництва в 1991-1992 роках господарським способом дільниці механізованих робіт та центрального матеріального складу по вул.Шевченка у м.Харкові.

05.06.1992 Головним управлінням архітектури та містобудування м.Харкова виконкому Харківської міської ради народних депутатів вказана земельна ділянка була виділена позивачу в натурі згідно Акту відводу земельної ділянки в постійне користування.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.05.2003 позивач листом за вих. № 28 звернувся до Управління земельних ресурсів виконкому Харківської міської ради з проханням видати обґрунтування мереж та розмірів земельної ділянки по вул.Шевченка, 305 для оформлення права користування земельною ділянкою. 03.06.2005 позивач повторно звернувся до Управління земельних ресурсів виконкому Харківської міської ради (лист вих. № 10) з проханням дозволити розробку відводу земельної ділянки з послідуючим укладанням договору оренди на 50 років по вул.Шевченка, 305. 18.09.2006 позивач звернувся до Харківського міського голови - Добкіна М.М., з черговим зверненням (вих. № 14) щодо укладення договору оренди строком на 50 років відведеної та виділеної в натурі земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, 305.

03.07.2008 позивач звернувся (вих. №23) до відповідача з проханням укласти договір оренди землі строком на 50 років. У зв'язку з вказаним запитом, відповідач 17.07.2008 (лист вих. № 7153) з метою уточнення умов укладення договору оренди витребував у позивача правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, 305, а також правовстановлюючі документи на приміщення, які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, 305.

04.08.2008 відповідач запропонував позивачу надати до управління містобудування та архітектури правовстановлюючі документи на будівлі, що знаходяться на вказаній земельній ділянці.

Згідно листа Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 22.10.2008 № 01-21-30/8442 право власності чи користування землею на земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул.Шевченка,305 в Державному реєстрі земель не зареєстровано. Згідно листа КП "Харківське міське БТІ" від 27.10.2008 за № 5179/3, право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, 305, на теперішній час не зареєстровано. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Акт обстеження земельної ділянки № 17/07 від 15.01.2007 виданий Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Управління земельних відносин Харківської міської ради встановлює факт зайняття спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 16.09.2008), укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону. Рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 про будівництво ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу тресту "Харківспецмонтаж" по вул. Шевченко та акт відводу ділянки по вул. Шевченка у постійне користування тресту "Харківспецмонтаж" від 05.06.1992 року свідчать про згоду відповідача передати спірну земельну ділянки в оренду позивачу та підтверджують право користування позивачем цією ділянкою. Місцевий суд зазначив, що він ніякою мірою не позбавляє позивача обов'язку дотримання вимог Закону України "Про оренду землі" (161-14) та "Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Статтею 24 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) передбачено, що право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Відповідно до статті 8 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) у договорі оренди землі обумовлюються умови, строки, а також плата за оренду земельної ділянки, які визначаються за угодою сторін. Однак такий договір оренди землі судам не був наданий.

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) (редакція 2001 року), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно статті 116 чинного Земельного кодексу України (2768-14) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений статтею 124 Земельного кодексу України, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Тобто, підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Згідно вимог пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Міською радою рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки позивачу не приймалось

Посилання скаржника на рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (v005p710-05) колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки згідно вказаного рішення земельні ділянки, які відводились у користування або у власність юридичним та фізичним особам до вступу в юридичну силу Земельного кодексу України (2768-14) від 25.10.2001 закріплюються за ними і після вступу в юридичну силу Земельного кодексу України (2768-14) від 25.10.201, а раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач відповідного державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою не надав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції не врахував, що згідно з вимогами законодавства необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності є рішення органу місцевого самоврядування, а відтак зобов’язувати відповідача укласти договір оренди за відсутністю такого рішення є порушення чинного законодавства.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.