Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 6 лютого 2009 року

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2.

відповідача: не з'явилися

третьої особи: не з'явилися

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 6 лютого 2009 року (суддя Ребриста С.В.) було прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду. Також було вжито заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс, який розташований на земельній ділянці площею 5082,23 кв. м. у м. Херсоні, вулиця Декабристів, будинок 49; заборони відповідачу 2 –Приватній фірмі "Агроінвест" вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна об'єкту продажу за оспорюваним договором від 16.01.2009 р. –цілісного майнового комплексу, який розташований на земельній ділянці площею 5082,23 кв. м. у м. Херсоні, вулиця Декабристів, будинок 49; заборони Херсонському державному бюро технічної інвентаризації вчиняти дії щодо перереєстрації прав власності на нерухоме майно –цілісний майновий комплекс, який розташований на земельній ділянці площею 5082,23 кв. м. у м. Херсоні, вулиця Декабристів, будинок 49, оформлювати та видавати документи, необхідні для такої перереєстрації або відчуження цього майна.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішенням, Приватна фірма "Агроінвест" звернулася до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 6 лютого 2009 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Відповідно до цього, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов'язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення, у даному разі це стосується позивача.

Місцевим господарським судом вжиті заходи до забезпечення позову без дослідження дійсних обставин справи. Позивачем не наведено та документально не обґрунтовано наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення місцевого господарського суду. Судом не встановлено та не доведено в спірному випадку наявність обставин, передбачених ст. 66 ГПК України, які є підставою для вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову.

За цих обставин, ухвала господарського суду Херсонської області від 6 лютого 2009 року підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112, 11113 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України, суд

Касаційну скаргу Приватної фірми "Агроінвест" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 6 лютого 2009 року у справі № 9/22-ПД-09 скасувати.