Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2008 р. (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. (судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Ібіс" (надалі за текстом –"ПП "Ібіс") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єврошпалери" (надалі за текстом –"ТОВ "Єврошпалери") шкоду в сумі 1 757 226,26 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПП "Ібіс" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2005 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 509 (надалі за текстом –"Договір") складських приміщень за адресою: м. Київ, вул. Патріотів, 103, площею 1 900 кв.м. зі строком оренди до 31.12.2005 р.

Стаття 759 Цивільного кодексу України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. В свою чергу ст. 764 ЦК України передбачає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Втім, в даному випадку висновок про правомірність користування приміщеннями з боку позивача після 31.12.2005 р. колегія суддів оцінює як передчасний, оскільки господарськими судами не враховано норм ст.ст. 6 та 627 ЦК України та положенням Договору, відповідно до яких Договір може бути подовжений при отриманні від ТОВ "Єврошпалери" письмового повідомлення за місяць до закінчення строку дії Договору.

Крім того, ст. 762 ЦК України встановила, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Сторони визначили порядок та умови оплати у Розділі 4 Договору . Втім, розрахунки за Договором після спливу строку його дії залишились поза увагою судів.

Отже, встановити належне виконання позивачем умов Договору без врахування ст.ст. 627 та 762 ЦК України неможливо, а оцінити дії відповідача по зайняттю приміщення з 01.03.2006 р. як протиправні та встановити його відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України можливо лише у випадку дійсності Договору та відповідного належного виконання його умов позивачем.

Крім того, господарськими судами встановлено, що 08.02.2006 р. в складських приміщеннях, орендованих позивачем сталася пожежа, в результаті якої дане приміщення було пошкоджено та знищено вогнем частину продукції, частина складських приміщень стали непридатними для зберігання продукції.

Для підтвердження та встановлення розміру ймовірних збитків позивача ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2008 р. у справі № 38/211 призначено судову експертизу. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 12.08.2008 р. складено висновок за № 2587/2588/2589 судово-економічної експертизи у господарській справі № 38/211.

З урахуванням висновків експертизи колегія суддів вважає, що задоволення позовних вимог на підставі висновку суду апеляційної інстанції щодо документального підтвердження наявності шпалер ТОВ "Єврошпалери" в кількості 202 690 рулонів на загальну суму без ПДВ 1 464 355,62 грн., крім того ПДВ 292 871,12 грн. станом на 01.03.2006 р. є передчасним. Адже висновок експертизи по 5 та 6 питаннях містить положення, відповідно до якого не видається за можливе встановити, де саме знаходились шпалери в складських приміщеннях по вул. Патріотів, 103 в м. Києві –в приміщенні, в якому сталася пожежа, чи в приміщенні тимчасового користування.

Отже, господарські суди в порушення ст. 43 ГПК України не дослідили всіх обставин справи, необґрунтовано застосували норми матеріального та процесуального права, а відтак, відповідно до ч. 1 ст. 111 -10 ГПК України, оскаржувані рішення підлягають скасування, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 -5, 111 -7, 111 -9- 111 -12 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ібіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. у справі № 38/211 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.