ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2009 р.
№ 7/302/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Малетича М.М.,
Могил С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Торговельно-виробнича фірма "Агростар" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року у справі № 7/302/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВК" до приватного підприємства "Торговельно-виробнича фірма "Агростар", за участю третьої особи на стороні позивача –відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких електричних мереж, про стягнення суми, –
Встановив:
У липні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "КВК" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємства "Торговельно-виробнича фірма "Агростар" про стягнення 519217,90 грн., посилаючись на те, що неправомірні дії відповідача, а саме, порушення Правил користування електричною енергією, призвели до матеріальних збитків позивача.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29 грудня 2008 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 519217,90 грн. збитків та судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу –без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.
Клопотання позивача про відкладення справи та клопотання відповідача про об'єднання даної справи зі справою № 18/341/09 відхилені у зв'язку з відсутністю підстав для їх задоволення.
Заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2004 року сторонами у справі укладений договір № 55 про спільне використання технологічних мереж основного споживача.
Відповідно до акту про порушення правил використання електричної енергії від 22 лютого 2007 року встановлено порушення відповідачем монтажу вторинних ланцюгів напруги фаз А,В,С для несанкціонованої установки пристрою для розкрадання електроенергії. В акті вказано, що встановлений відповідачем пристрій призводить до зупинення електролічильника та недоврахування електроенергії.
На підставі повторної перевірки інспектора енергозбуту складено акт про підтвердження порушень, викладених в акті від 22 лютого 2007 року. При цьому, зазначено, що монтаж вторинних ланцюгів виконаний приховано, у вічках, які знаходяться під напругою, та при попередніх перевірках порушення схеми виявити було неможливо.
Разом з тим, судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою господарського суду Запорізької області від 3 березня 2008 року у справі № 10-143/2008, скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя від 5 вересня 2007 року про припинення кримінальної справи відносно Познякової Л.І., встановлено факт установки релейно-годинникового механізму для впливу на засіб обліку електроенергії, що належить приватному підприємству "Торговельно-виробнича фірма "Агростар", чим спричинено шкоду товариству з обмеженою відповідальністю "КВК", яке повністю розрахувалось з відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", оскільки розрахунки за електроенергію проводились за даними засобів обліку основного споживача, що є підставою для розрахунків з електропередавальною організацією, за вирахуванням оплат, здійснених споживачами за даними засобів обліку, встановлених кожним субспоживачем, зокрема, і приватним підприємством "Торговельно-виробнича фірма "Агростар".
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність вини відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача і збитками позивача встановлений ухвалою господарського суду Запорізької області від 3 березня 2008 року у справі № 10-143/2008, а розмір збитків, розрахований позивачем згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, є обґрунтованим і законним.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши судове рішення у справі без змін.
Проте, з висновком попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову погодитись не можна, оскільки він не є таким, що ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Господарські суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на преюдиціальне значення фактів, встановлених ухвалою господарського суду Запорізької області від 3 березня 2008 року у справі № 10-143/2008, не встановили обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не надали оцінки наявним у справі доказам.
При цьому, господарськими судами допущено помилку у застосуванні норми ст. 35 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звільнення від доказування.
Всупереч положенням зазначеної статті, господарські суди помилково надали преюдиціальне значення оціночним судженням, зробленим судом при винесенні ухвали в кримінальній справі, ототожнивши факти, встановлені судом, з їх юридичною оцінкою.
Господарськими судами не надано належної правової оцінки доводам відповідача, викладеним в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги, зокрема, питанню, чи мав відповідач доступ до засобів обліку, чи проводилась відповідна експертиза стосовно факту пошкодження засобів обліку.
Суди не звернули належної уваги на зауваження відповідача стосовно рішення господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2007 року та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 5 лютого 2008 року у справі № 7/280/07-25/222/0-7/391/07-10/614/07.
Викладене свідчить, що судами зроблено висновки за неповно встановлених обставин справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року №11, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та, врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати нведене, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства "Торговельно-виробнича фірма "Агростар" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 29 грудня 2008 року і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19 лютого 2009 року у справі № 7/302/08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий Гончарук П.А. Судді Малетич М.М. Могил С.К.