У жовтні 2008р. Сільськогосподарський виробничий кооперативу "Ванчиківці" (далі –Кооператив) звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, у якій просив стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" (далі –Товариство) 142480,00грн. у якості відшкодування збитків.

Позовні вимоги Кооператив обґрунтовував тим, що Товариство, виконуючи укладений між ними договір купівлі-продажу №76-07 від 01.08.2007р., передало йому насіння пшениці сортів "Смуглянка", "Зимоярка" та "Володарка", яке не відповідало сортовій чистоті, чим порушило ст. 15 Закону України "Про насіння та садивний матеріал", ст. 526 Цивільного кодексу України та завдало збитків у вигляді неотриманого доходу, які підлягають відшкодуванню.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.01.2009р. (суддя СмаровозМ.В.) у задоволенні позовних вимог Кооперативу відмовлено. Рішення мотивовано тим, що у діях Товариства відсутній склад цивільного правопорушення, який міг би бути підставою для стягнення з нього на користь Кооперативу 142480,00грн. у якості відшкодування збитків у вигляді неотриманого доходу.

В апеляційному порядку рішення господарського суду Хмельницької області від 29.01.2009р. не переглядалось.

Кооператив звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 29.01.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Кооператив обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7 (va007400-66) (далі –Інструкція №П-7), ст. 672 Цивільного кодексу України, не було застосовано ст. 623 Цивільного кодексу України.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Кооперативу до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Кооперативу не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

–01.08.2007р. між Кооперативом та Товариством було укладено договір купівлі-продажу №76/07, відповідно до умов якого Товариство зобов'язувалось передати у власність Кооперативу насіння озимої пшениці та ярого ячменю у мішках (товар): сорту "Смуглянка еліта" в кількості 1 тонна по ціні 2500,00грн. за одну тонну, сорту "Подолянка еліта" в кількості 2 тонни по ціні 2500,00грн. за одну тонну, сорту "Зимоярка супер еліта" в кількості 0,5 тонни по ціні 3200,00грн. за одну тонну, сорту "Володарка супер еліта" в кількості 0,5 тонни по ціні 3200,00грн. за одну тонну; ячмінь сорту "Вакула еліта" в кількості 2 тонни по ціні 2500,00грн. за одну тонну, а загальна вартість товару становить 15700,00грн.;

–незасміченість та неураженість товару (насіння) за договором купівлі-продажу №76/07 від 01.08.2007р. підтверджується атестатами на насіння №№ 15, 16, 17 від 20.08.2007р., у яких, зокрема, зазначено, що товар (насіння) не засмічений іншими сортами, формами або культурами;

–Кооператив отримав від Товариства товар за договором купівлі-продажу №76-07 від 01.08.2007р. та повністю оплатив його, що підтверджується накладною №654 від 02.08.2007р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №754 від 02.08.2007р.;

–Кооператив, приймаючи від Товариства товар (насіння) за договором купівлі-продажу №76/07 від 01.08.2007р., не дотримувався вимог п.п.9, 14 та 16 Інструкції №П-7 (va007400-66) ;

–Кооперативом (ліцензіатом) було укладено ліцензійний договір № 301л/07 від 26.11.2007р. з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України (ліцензіаром), відповідно до якого ліцензіар, зокрема, передає ліцензіату на час дії даного договору (2007-2008рр.) ліцензію на право виробництва і продажу насіння пшениці озимої сортів "Смуглянка", "Подолянка", "Зимоярка", "Володарка";

–відповідно до актів вибракування посіву з числа придатних для використання на насіннєві цілі №9-26-04 від 27.06.2008р., №7-26-04 від 09.07.2008р. та № 8-26-04 від 09.07.2008р. було вибраковано посіви пшениці сортів "Смуглянка", "Зимоярка", "Володарка" по причині високої сортової засміченості;

–26.08.2008р. комісією у складі посадових осіб Кооперативу було складено акт, затверджений начальником управління агропромислового розвитку Новоселицької районної державної адміністрації, у якому вказано, що:

-після збирання посівної ділянки озимої пшениці бункерна врожайність склала: озима пшениця "Смуглянка" І р. - 27,1тонни (5га), озима пшениця "Володарка" еліта - 13,4тонни (2га) озима пшениця "Зимоярка" еліта - 13,9тонни (3га), а після очистки отриманого насіннєвого матеріалу: "Смуглянка" –22,6тонни, "Зимоярка" –9тонн, "Володарка" –10,8тонни;

-з вини Інституту фізіології рослин і генетики НАН України було відпущено посівний матеріал, засмічений іншими сортами, у зв'язку з чим Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України завдано збитки Кооперативу у розмірі 142480,00 грн.

–24.09.2008 р. Кооператив направив Товариству лист-вимогу з пропозицією сплатити у якості відшкодування збитків 142480,00грн., отриманих у вигляді неотриманого доходу від запланованої реалізації вирощених сортів пшениці "Смуглянка", "Зимоярка", "Володарка" внаслідок порушення зобов'язання щодо відповідності якості проданого насіння.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що Кооператив не довів, що Товариство за договором купівлі-продажу №76-07 від 01.08.2007р. здійснило продаж неякісного товару (насіння, засміченого іншими сортами, формами або культурами), оскільки:

–якість товару (насіння) підтверджується атестатами на насіння №№ 15, 16, 17 від 20.08.2007р., а належних доказів, які б спростовували викладену у вказаних атестатах на насіння інформацію, Кооператив не надав, оскільки здійснив приймання товару (насіння) без дотримання вимог п.п.9, 14 та 16 Інструкції №П-7 (va007400-66) ;

–Кооператив сам встановив, що засмічення насіння відбулось не з вини Товариства, а з вини Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, про що зазначено в акті від 26.08.2008р., складеному комісією у складі посадових осіб Кооперативу, затвердженому начальником управління агропромислового розвитку Новоселицької районної державної адміністрації.

Між тим, частиною першою ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання Кооперативу у касаційній скарзі на те, що господарський суд Хмельницької області при вирішенні спору безпідставно застосував норми Інструкції П-7 (va007400-66) , є необґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 271 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів. Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. №1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" (1545-12) передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, оскільки зазначені у ст. 271 Господарського кодексу України документи Кабінетом Міністрів України не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів, необхідно керуватись, зокрема, Інструкцією №П-7, на яку правильно посилався господарський суд Хмельницької області при вирішенні спору.

Відтак посилання Кооперативу, наведене у касаційній скарзі, на незастосування місцевим господарським судом ст. 623 Цивільного кодексу України, згідно з якою, зокрема, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, є безпідставним, оскільки, як зазначалось вище, Кооператив не довів, що Товариство за договором купівлі-продажу №76-07 від 01.08.2007р. поставило йому неякісний товар (насіння), тобто, що Товариство порушило зобов'язання за вказаним договором.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Хмельницької області від 29.01.2009р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Кооперативу не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 29.01.2009р. у справі №5117 –без змін.