розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. зі скаргою відповідача від 21.05.2008 р. на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровскій області по справі № 11/522-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомплектсервіс" до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 100 595,62 грн., -

В листопаді 2007 р. позивач –ТОВ "Укркомплектсервіс" звернувся із позовом до господарського суду про стягнення заборгованості з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості у вигляді інфляційних витрат в сумі 72393,86 грн., 3% річних в сумі 28201,76 грн. –всього на сумі 100595,62 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 р. по справі № 11/522-07, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р. та постановою ВГСУ від 23.07.2008 р., позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 72393,86 грн. –інфляційних витрат, 28201,76 грн. –3% річних, 1006 грн. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21 травня 2008 р. відповідач –ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подав до господарського суду Дніпропетровської області скаргу на бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просив суд зобов’язати бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області винести постанову, якою зупинити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровській області від 15.04.2008 р. (т.1, а.с.139-142).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2008 р. по справі №11/522-07 /суддя Мельниченко І.Ф./ відмовлено в задоволенні скарги ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 березня 2009 р. по справі № 11/522-07 /судді : Білецька Л.М., Науменко І.М., Голяшкін О.В./ ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. залишено без змін, апеляційну скаргу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення.

В касаційній скарзі відповідач - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 21.05.2008 р. на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.04.2008 р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 р. по справі № 11/522-07, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 р. та постановою ВГСУ від 23.07.2008 р., видано наказ, а 23.04.2008 р. підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного наказу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 р.

05.05.2008 р. підрозділом примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач в скарзі на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області посилається на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2005 р., якою порушено провадження по справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим вважає, що ВДВС, відповідно до п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", повинен винести постанову про зупинення виконавчого провадження стосовно наказу господарського суду від 15.01.2008 р. по справі №11/522-07.

Відмовляючи в задоволенні скарги відповідача на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровській області, господарський суд як першої, так і апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а поскільки вимоги кредитора є поточними, так як вони виникли після порушення справи про банкрутство, то дія мораторію на них не поширюється.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові зобов’язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Провадження по справі №Б-29/21/05 про банкрутство ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2005 р., а поскільки позивач звернувся до суду про стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу та процентів річних, за договором поставки за період з 02.03.2006 р. по 15.11.2006 р., то така заборгованість є поточною.

Згідно з абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказані приписи Закону підлягають застосовуванню до конкурсної заборгованості, у випадку, якщо поширити дію мораторію і на поточну заборгованість, то тоді така заборгованість не буде підлягати оплаті в процедурах розпорядження майном та санації.

Застосування дії мораторію на поточну заборгованість може призвести до того, що після порушення справи про банкрутство жоден з контрагентів не буде співпрацювати з боржником, оскільки за поставлену продукцію, здійснені роботи та надані послуги під час провадження справи про банкрутство, боржник не буде розраховуватись.

У зв’язку з чим, законодавець звільнив поточні зобов’язання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Це стосується як виконавчого провадження, так і санкцій за невиконання грошових зобов’язань.

Таким чином, господарські суди попередній інстанцій, належним чином дослідивши обставини справи та давши належну оцінку доказам по справі, дійшли до обґрунтованого висновку про те, підстав для задоволення скарги відповідача на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровскій області не має.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. зі скаргою відповідача від 21.05.2008 р. на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровскій області по справі № 11/522-07 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 –11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. зі скаргою відповідача від 21.05.2008 р. на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС головного управління юстиції у Дніпропетровскій області по справі № 11/522-07 залишити без змін.