Рішенням господарського суду міста Києва від 04.05.2006 р. позов Кінотеатру до Управління, третя особа Київська міська рада про спонукання до укладення договору оренди задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 р. рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2006 р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2006 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.01.2007 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2006 р.

У вересні 2008 р. Товариство звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 р. за нововиявленими обставинами, в якій просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 04.05.2006 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2008 р. (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 р. залишено без зміни, а заяву Товариства без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить, в якій просить її скасувати, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.

Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Виходячи із змісту ст. 112 ГПК України необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі згаданої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (1798-12) .

Як вказано у пункті 5 постанови Пленумом Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за №1 (v0001700-81) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Товариство звертаючись з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2006 р. посилається на затверджений рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 34/91 "Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду".

Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, "Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду" був затверджений рішенням Київської міської ради 28.09.2006 р., тобто на момент прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 02.08.2006 р. даної обставин ще не існувало.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що затвердження рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 34/91 "Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду" не може бути нововиявленою обставиною у даній справі відповідно до ст. 112 ГПК України, так як вказана обставина виникла після постановлення рішення в апеляційному порядку.

Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам, наявним матеріалам справи та нормам процесуального права, є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, суд правомірно вказав на відсутність підстав для задоволення заяви Товариства про перегляд судового рішення в порядку розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) .

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 114 ГПК України у разі залишення постанови без змін виноситься ухвала.

Відповідно до положень п. 1 ст. 111-9, ч. 2 ст. 111-13 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що ухвала апеляційного господарського суду винесена із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм законодавства при винесенні ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.