У квітні 2008р. Приватне підприємство "Легенда Хвилі" (далі –Підприємство) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило визнати за ним право на розробку проекту землеустрою по відводу у довгострокову оренду земельної ділянки площею 12 га, розташованої за межами населених пунктів на відстані 1,0км південно-східніше пансіонату "Прибережний" на відстані 100 м від урізу води Чорного моря на території Леснівської сільської ради Сакскього району (далі – Рада) під належним йому комплексом об'єктів нерухомості (Автономна Республіка Крим, Сакський район, с.Прибережне, вул.Каламитська, домоволодіння 18 "ж", витяг з реєстру Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.Євпаторії" №18123747 від 17.03.2008р.) для надання послуг відпочиваючим, автотуристам та для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району шляхом звернення до розробників землевпорядної документації, які на договірних засадах, без дозволу Сакської районної державної адміністрації (далі –Адміністрація) мають право на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Земельного кодексу України (2768-14) , Цивільного кодексу України (435-15) , Закону України "Про землеустрій" (858-15) , обґрунтовувало тим, що Адміністрація безпідставно відмовила йому у наданні дозволу з розробки проекту землеустрою по відводу у довгострокову оренду земельної ділянки площею 12 га для обслуговування та розміщення належного йому комплексу будівель, призначених для надання послуг відпочиваючим, автотуристам та для обслуговування жителів територіальної громади Сакського району.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2008р. (суддя ЧумаченкоС.А.) позовні вимоги Підприємства задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Підприємством у позовній заяві.

В апеляційному порядку рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2008р. не переглядалось.

Заступник Прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, у якому просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства. Викладені у касаційному поданні вимоги заступник Прокурора Автономної Республіки Крим обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд порушив ст. 377 Цивільного кодексу України, п.12 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України (2768-14) .

Особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційне подання заступника Прокурора Автономної Республіки Крим до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання заступника Прокурора Автономної Республіки Крим підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною першою ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) випливає, що підприємства та організації мають право звертатись до господарського суду з позовною заявою за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Крім того, частина перша та п. 1 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається та/або оспорюється іншою особою.

Між тим, місцевий господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Підприємства, не з'ясував, чи існує з боку Адміністрації порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів Підприємства, пов'язаних з заявленими позовними вимогами про визнання за ним права на розробку проекту землеустрою по відводу у довгострокову оренду земельної ділянки площею 12га шляхом звернення до розробників землевпорядної документації, які на договірних засадах, без дозволу Адміністрації, мають право на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, та про це зазначає заступник Прокурора Автономної Республіки Крим у касаційному поданні, що частина земельної ділянки площею 12га, яка стосується предмету спору по справі, знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, Сакський район, с.Прибережне, вул.Каламитська, домоволодіння 18 "ж", тобто у межах населеного пункту.

Між тим, п.12 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України (2768-14) встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Розмежування земель державної та комунальної власності у с.Прибережне Сакського району Автономної Республіки Крим не проведено, а відтак розпорядження землями у межах вказаного населеного пункту здійснює відповідна рада.

Викладене свідчить, що до участі у справі мала бути залучена не лише Адміністрація, а і відповідний орган місцевого самоврядування (рада), наділений відповідності до п.12 Розділу X "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Земельного кодексу України (2768-14) правом розпоряджатись землями у межах населеного пункту за адресою: Автономна Республіка Крим, Сакський район, с.Прибережне, оскільки таке рішення впливає на його права та обов'язки.

Частиною першою та п.3 частини другої ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2008р. підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у тому числі як таке, що стосується прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі.

При цьому справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки Вищий господарський суду України у даному випадку, виходячи з наданих йому розділом Розділ XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" повноважень, позбавлений можливості виправити порушення, допущені господарським судом першої інстанції.