Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Згідно розпорядження В.о. Голови судової палати Кравчука Г.А. від 09.06.2009р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Волковицька Н.О.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2008р. (суддя Ємельянов А.С.) відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ "Глобальні інженерні системи" до Виконавчого комітету Донецької міської ради; позовні вимоги ТОВ "Глобальні інженерні системи" до Донецької міської ради задоволено повністю; визнано право ТОВ "Глобальні інженерні системи" на отримання в оренду земельної ділянки площею 5,7га для розміщення об’єктів –станції технічного обслуговування, торгово-розважального центру, супермаркету, стоянки для автомобілів, автосалону за адресою: вул.Артемівська, Київський район, м.Донецьк шляхом підписання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) в редакції, яка діяла на момент звернення ТОВ "Ніко Інвест" з листом до Донецького міського голови; стягнуто з Донецької міської ради на користь ТОВ "Глобальні інженерні системи", м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

У касаційному поданні Заступник прокурора Донецької області, який звернувся в інтересах держави в особі Донецької міської ради, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2008р. та прийняти нове про відмову в позові. Викладені у касаційному поданні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено, що 17.04.2007р. ТОВ "Ніко Інвест" звернулося до Донецького міського голови з заявою про надання земельної ділянки для розміщення об’єктів: станції технічного обслуговування та надземної стоянки по вул.Артемівській у Київському районі м.Донецьку.

На підставі рішення Донецької міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.Донецька", рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів.

22.11.2007р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів була надана відповідь, за змістом якої ТОВ "Ніко Інвест" необхідно розробити, погодити та затвердити містобудівне обґрунтування розміщення об’єктів.

На замовлення ТОВ "Ніко Інвест" Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектне бюро "Арка" було розроблено містобудівне обґрунтування розміщення вказаних вище об’єктів на земельній ділянці, яка розташована за адресою: вул.Артемівська, Київський район, м.Донецьк.

Також ТОВ "Ніко Інвест" були отримані наступні дозволи державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення зазначених об’єктів: висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області №05/2352 від 07.11.2007р.; лист від 07.11.2007р. відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області; висновок Головного управління МВС України в Донецькій області №9/1608дн від 27.11.2007р.; висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції №2669\07 від 27.11.2007р.; висновок відділу культури Донецької міської ради №01-1/2341 від 26.11.2007р.; висновок Головного управління містобудування і архітектури №01\14-7133 від 14.12.2007р.

25.12.2007р. між позивачем та ТОВ "Ніко Інвест" був укладений договір №2612 передачі прав щодо земельної ділянки площею 5,7га, яка розташована за адресою: вул.Артемівська, Київський район м.Донецька.

Відповідно до умов п.1.1.1 договору №2612 від 25.12.2007р. ТОВ "Ніко Інвест" передало, а позивач прийняв право на передання в довгострокову оренду земельної ділянки площею 5,7га для розміщення торгово-розважального центру, супермаркету, стоянки автомобілів, автосалону за адресою: вул.Артемівська, Київський район, м.Донецьк та право вимагати від державних органів та органів місцевого самоврядування реєстрації права оренди земельної ділянки, узгодження документації, пов’язаної з переданням права на оренду земельної ділянки, права вимагати закінчення виконання будь-яких замовлень чи робіт, експертиз, висновків, які були замовлені ТОВ "Ніко Інвест" до моменту укладання цього договору і невиконані на момент його укладання та вчинення інших дій щодо підготування, узгодження документів, укладання договорів оренди земельної ділянки та реєстрації прав оренди земельної ділянки;

Листом №274 від 08.05.2008р. юридичним управлінням Донецької міської ради було повідомлено ТОВ "Глобальні інженерні системи" про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про оренду землі" (161-14) отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Враховуючи вищенаведені обставини позивач звернувся до відповідачів з даним позовом. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції законів, які діяли на момент звернення позивача до Донецького міського голови за реалізацією свого права на оренду земельної ділянки, ст. 58 Конституції України.

Задовольняючи повністю вимоги позивача до Донецької міської ради, суд вмотивував свою позицію тим, що з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України, позивач має право на проведення дій, пов’язаних з переданням в оренду спірної земельної ділянки на засадах, встановлених у вищевказаних актах в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови.

Проте висновки суду першої інстанції не є законними з огляду на таке.

Так, згідно статті 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 92 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Кодексу).

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) .

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України (2768-14) .

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною передумовою набуття права на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Отже, визнання такого права за будь-якою юридичною особою або громадянином за відсутності вказаного рішення такого органу є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) , компетенції на здійснення права власності від імені Українського народу на управління землями, саме яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства.

При цьому, відповідно до ч.9 ст. 123, ч.16 ст. 151 Земельного кодексу України право позивача на звернення до суду внаслідок відмови органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або погодженні місця розташування об’єкту, може бути реалізоване шляхом звернення до суду з позовом про спонукання ради розглянути відповідне питання на сесії ради, а не прийняття судом замість ради конкретного і бажаного позивачем рішення щодо розпорядження землею.

Таким чином, задовольняючи позов, суд не врахував право ради самостійно вирішувати питання щодо надання земельної ділянки, а також те, що до вирішення радою цього питання право позивача на спірну земельну ділянку не може вважатись порушеним, відтак, відсутність права згідно ст. 1 ГПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 Земельного кодексу України унеможливлює його судовий захист.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вчинення позивачем дій, спрямованих на оформлення землекористування, тобто, на набуття лише в майбутньому права на оренду землі, наразі не свідчить про виникнення, внаслідок цих дій, у нього права на землю, яке б могло бути визнане у судовому порядку.

Виникнення такого права у набувача можливе, знов таки, за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності, яким є Донецька міська рада, та одночасно з укладенням договору оренди землі. При цьому, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений статтею 123 Земельного Кодексу України, яка не містить імперативного обов’язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про надання землі особі поза межами встановленої у кодексі процедури, зокрема шляхом укладення прямого договору, що також унормовано ч.2 ст. 119 Земельного кодексу України.

Оскільки в силу приписів ст. 111-7 ГПК України встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не входить до компетенції суду касаційної інстанції, під час розгляду касаційного подання виправити зазначені недоліки оскарженого судового рішення неможливо, а тому останнє підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст. 111-9, 111-10, ст. 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2008р. у справі №8/67пн скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.