Суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міськдержадміністрації) та просив визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 547,8 кв. м. по вул. Гната Юри, буд. 13 літ "А" в наданій позивачем редакції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що власником приміщення - Київрадою було прийняте відповідне рішення про приватизацію, рішенням господарського суду м. Києва у справі №16/268 від 16.10.2007 року зобов'язано відповідача як уповноважений орган укласти з підприємцем договір купівлі-продажу зазначеного приміщення, позивач надіслав на адресу Головного управління комунальної власності м. Києва проект договору з пропозицією його укладення, однак останній ухиляється від укладення договору.

Доповідач: Шаргало В.І.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.11.08.2008 року (суддя Смирнова Ю.М.), позов задоволений, визнаний укладеним договір купівлі-продажу нежилого приміщення площею 547,8 кв. м. по вул. Гната Юри, буд. 13 літ "А" між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міськдержадміністрації) та Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1, в редакції яка підписана останнім, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах поданого Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 проекту цього договору.

За апеляційною скаргою Головного управління комунальної власності м. Києва судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 року (судді: Смірнова Л.Г., Капацин Н.В., Коротун О.М.) змінено, а саме: в резолютивній частині рішення повністю наведений зміст спірного договору.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав рішення господарського суду м. Києва у справі №16/268 від 16.10.2007 року щодо укладення спірного договору; направлений на адресу Головного управління комунальної власності м. Києва проект договору з пропозицією його укладення у визначений ст. 181 Господарського кодексу України строк не повернуто позивачеві з відповідними зауваженнями, СПД ОСОБА_1 має право на приватизацію вказаного приміщення шляхом викупу в силу закону.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Головне управління комунальної власності м. Києва звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме ціни об'єкта, оскільки проведена оцінка майна втратила свою дійсність (п. 23 Постанови КМУ "Про затвердження Методики оцінки майна") на момент прийняття судом рішення і повинна бути проведена актуалізація цієї оцінки, разом з тим відсутнє вільне волевиявлення сторін щодо укладення договору…

У відзиві на касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 вважає прийняті у справі рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу –безпідставною.

Заслухавши в судовому пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що відповідно до рішення Київради від 02.02. 2006 року №20/3111 (додаток №1) нежилі приміщення по вул. Гната Юри, 13 літ "А" підлягають приватизації СПД ОСОБА_1 (а.с.10).

Головним управлінням комунальної власності м. Києва був виданий наказ від 30.11.2006 року №209-ПР "Про проведення приватизації та належної оцінки майна –нежилих приміщень площею 547,8 кв. м., розташованих за адресою по вул. Гната Юри, 13 літ "А" шляхом викупу".

В процесі підготовки до приватизації здійснено оцінку вищезазначеного майна, а відповідний звіт про вартість вказаного майна в сумі 1 745 240 грн. затверджено наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 31.01.2007 року №16-ПР.

Оскільки приватизація названих приміщень не була проведена у визначений ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" двохмісячний термін, СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про спонукання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу вказаного приміщення. Рішенням господарського суду м. Києва від 16.10.2007 року у справі №16/268, зобов'язано відповідача, як уповноважений орган, укласти з підприємцем договір купівлі-продажу зазначеного приміщення. Назване судове рішення набрало законної сили, на виконання цього рішення виданий наказ.

СПД ОСОБА_1 направлено Головному управлінню комунальної власності м. Києва лист від 18.06.2008 року з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу та три примірники проекту договору. У відповідь Головне управління комунальної власності м. Києва повідомило підприємця про необхідність провести актуалізацію оцінки майна та внесення змін щодо площі приміщення, оскільки в рішенні Київради зазначена інша площа, а саме - 541,2 кв. м.

З приписів ст.ст. 655, 656, 632, 691 Цивільного кодексу України вбачається, що основними умовами договору купівлі-продажу є його предмет та ціна.

За правилами ст. 657 цього Кодексу договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі.

З встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що предмет договору визначений у вищезазначених рішенні Київради, наказі Головного управління комунальної власності м. Києва та відображений у розділі 1 договору (а. с. 117), ціна об'єкта продажу визначена відповідно до чинного законодавства та затверджена органом уповноваженим здійснювати приватизацію, волевиявлення власника –Київради ( ст. 203 ЦК України) щодо продажу майна визначено у вищевказаному рішенні Київради, крім того обов'язок відповідача укласти спірний договір встановлений рішенням господарського суду м. Києва у справі №16/268 (п. 5 ст. 11 ЦК України). А відтак, господарські суди обґрунтовано прийняли рішення про визнання договору укладеним.

Наведеним спростовуються доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, то цій обставині апеляційним господарським судом надано належну оцінку, з якою погоджується і суд касаційної інстанції.

В силу приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка правомірності чи неправомірності прийняття до уваги господарським судом того чи іншого доказу або їх відхилення при постановленні оскарженого рішення не входить до повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень .

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міськдержадміністрації) залишити без задоволення.