за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Експрес" (далі –Товариство), с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області,

до приватного підприємства "Тіроль" (далі –Підприємство)

про стягнення 39 180,12 грн.,

за участю представників сторін:

позивача – не з'явився,

відповідача –Сивої В.О.,

Товариство звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Підприємства 39 180,12 грн. пені за порушення строків виконання робіт.

Рішенням названого суду від 27.11.2008 (суддя Желік М.Б.) позов задоволено. Прийняте місцевим судом рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

У касаційній скарзі та письмових поясненнях до неї Підприємство просить Вищий господарський суд України рішення місцевого суду зі справи скасувати внаслідок його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення суду першої інстанції зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- 06.09.2007 сторонами укладено договір підряду № 01/06-09 (далі –Договір), за умовами якого Товариство зобов'язалося прийняти та оплатити, а Підприємство - виконати внутрішні оздоблювальні роботи в приміщеннях об'єкту будівництва з розширення поліграфічного виробництва Товариства зі своїх матеріалів та своїми засобами (далі –Предмет підряду);

- відповідно до пункту 7.2 Договору Підприємство зобов'язалося виконати Предмет підряду в терміни, передбачені додатком № 2 до Договору (графік виконання робіт);

- всі роботи, передбачені додатком № 2 до Договору, мали бути завершені не пізніше 05.10.2007;

- Підприємством роботи виконано з порушенням встановлених строків, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за листопад 2007 року № 11-2 на суму 93 286 грн. (а.с. 18-19);

- згідно з пунктом 10.3 Договору у випадку порушення Підприємством термінів виконання Предмету підряду, передбачених у додатку № 2 до Договору, Підприємство сплачує Товариству за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,5 % від загальної вартості відповідного етапу Предмету підряду до здачі наведених робіт;

- позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 39 180,12 грн.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення з Підприємства нарахованої пені.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами першими статей 843, 846 ЦК України у договорі підряду визначаються ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За приписами пунктів 9.1 та 9.2 Договору підписанню акта здачі-приймання виконаних робіт передує етап їх прийняття [3 дні з моменту завершення робіт надано підряднику на підготовку акта та 5 днів з моменту одержання акта надано замовнику на його підписання (або подання письмових заперечень].

Як встановлено місцевим господарським судом, Предметом підряду з боку відповідача є виконання робіт (п. 1.1 Договору), а відповідальність у вигляді пені передбачено пунктом 10.3 Договору саме за несвоєчасне виконання Предмету підряду.

За таких обставин для правильного вирішення даного спору суду першої інстанції належало:

- встановити період, за який позивачем нараховано пеню;

- встановити фактичні обставини, пов'язані зі строками виконання робіт відповідачем; з'ясувати дату фактичного завершення робіт;

- дослідити фактичні обставини підписання сторонами акта приймання виконаних робіт за листопад 2007 року № 11-2: коли складено акт; коли його підписано кожною зі сторін Договору (дати оцінку відомостям щодо підписання акта відповідачем у листопаді 2007 року та позивачем –28.12.2007); чи були з боку позивача заперечення щодо змісту акта; чи виявлялися позивачем недоліки виконаних робіт та чи усувалися вони відповідачем (фактичні обставини цього).

Проте цього місцевим господарським судом здійснено не було, так само як не було ним досліджено й судові рішення зі справи № 24/113 за позовом Підприємства до Товариства про стягнення боргу за Договором на предмет їх можливого преюдиціального значення для даної справи.

Отже, суд першої інстанції припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятого ним рішення зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.