ТОВ "Комп’ютерінтерсервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Полісистем" 176 800 грн. збитків, а саме: 25 300 грн. за порушення відповідачем умов договору підряду; 150 000 грн. упущеної вигоди; 1 500 грн., що складають витрати на правову допомогу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2008 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 (колегія суддів у складі: суддя Гарник Л.Л. –головуючий, судді Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.), у задоволені позову відмовлено. Судові акти мотивовано належним виконанням відповідачем договірних зобов’язань.

ТОВ "Комп’ютерінтерсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків названих судових інстанцій обставинам справи та порушення ними приписів Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ), якими врегульовано правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальності за таке порушення. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач не в повному обсязі виконав договірні роботи, оскільки не передав "вихідні тексти", і прострочив виконання цього забов’язання настільки, що воно втратило інтерес для ТОВ "Комп’ютерінтерсервіс".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- 27.07.2006 ТОВ "Комп’ютерінтерсервіс" (замовник) та ТОВ "Полісистем" (підрядник) уклали договір № 08ПЗ-06 (далі –Договір), за умовами якого підрядник зобов’язується виконати роботи з розробки комп’ютерної програми "Підсистема термінових переказів фізичних осіб" (далі –Комп’ютерна програма), адаптації програмного забезпечення банку та введення Комп’ютерної програми в дослідну експлуатацію, а замовник –оплатити ці роботи;

- з змістом підпунктів 1.3, 1.4 пункту 1 Договору "виключні майнові права на Комп’ютерну програму…належать сторонам в однаковій мірі", сторони є співвласниками майнових прав на Комп’ютерну програму;

- згідно з підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Договору ціна Договору на момент його підписання складає 103 300 грн.( у тому числі ПДВ), але дану ціну може бути змінено за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди;

- розрахунок за Договором здійснюється трьома платежами:

24 000 грн. (з урахуванням ПДВ) сплачується протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акта приймання технічного завдання –акта приймання робіт першого етапу календарного плану (підпункт 2.2.1 пункту 2 Договору);

54 000 грн. (з урахуванням ПДВ) –протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акта завершення тестування та дослідної експлуатації, тобто після підписання акта приймання робіт за третім етапом (підпункт 2.2.2 пункту 2 Договору);

25 300 грн. (з урахуванням ПДВ) –протягом п’яти банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконання робіт з усунення недоліків, виявлених під час тестування та дослідної експлуатації –акта виконання робіт четвертого етапу (підпункт 2.2.3 пункту 2 Договору);

- порядок, етапи та строки виконання робіт визначаються в Календарному плані (додаток № 1 до Договору), який є його невід’ємною частиною Договору (підпункт 1.2 пункту 2 Договору);

- Календарним планом встановлено виконання робіт у чотири етапи;

перший етап –розробка технічного завдання;

другий етап –розробка Комп’ютерної програми;

третій етап –тестування та дослідна експлуатація програмного забезпечення підсистем;

четвертий етап –усунення недоліків, виявлених під час тестування та дослідної експлуатації;

- 30.05.2007 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору (далі –Додаткова угода), якою змінили строки виконання робіт третього та четвертого етапів Календарного плану та конкретизували результати цих робіт:

підрядник протягом трьох банківських днів з моменту виконання замовником підпункту 2.2.2 пункту 2 Договору (зобов’язання зі сплати 54 000 грн.) передає останньому Комп’ютерну програму на магнітних носіях у вигляді модулів, а також "вихідні тексти та документацію"; приймання-передача робіт оформлюється відповідним актом (пункт 2 Додаткової угоди);

можливі зауваження замовника до вихідних текстів та документації надсилаються в письмовій формі (пункт 3);

підрядник протягом трьох банківських днів з моменту виконання замовником підпункту 2.2.3 пункту 2 Договору (оплати 25 300 грн., тобто повного розрахунку за Договором) передає замовникові модифіковане програмне забезпечення Комп’ютерної програми на магнітних носіях у вигляді модулів що виконуються, "вихідних текстів", а також оновлену документацію до модифікованого програмного забезпечення з урахуванням зауважень, передбачених пунктом 3 Додаткової угоди (пункт 4 Додаткової угоди);

- відповідно до пункту 7 Договору та Додаткової угоди строк дії Договору встановлено до 31.12.2007, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань;

- 06.06.2007 сторони склали акта про передачу підрядникові Комп’ютерної програми на магнітних носіях у вигляді модулів, які виконуються, "вихідних текстів" та документів;

- позивач повністю виконав грошове зобов’язання за Договором, у тому числі платіжним доручення від 06.09.2007 № 406 здійснив останній платіж на суму 25 300 грн.;

- 06.09.2007 сторони підписали акта "здачі-приймання робіт по Договору 09ПЗ-06", згідно з яким підрядник "приймає роботи по усуненню недоліків, які були виявлені під час тестування та дослідної експлуатації комп’ютерної програми "Підсистема термінових переказів фізичних осіб" у відповідності до четвертого етапу Договору";

- позивач надіслав відповідачеві листи від 04.03.2008 № 08/03-0267, від 19.03.2008 № 08/03-002299, в яких йшлося про неналежне виконання останнім пункту 4 Додаткової угоди;

- позивач в обґрунтування своєї правової позиції в даному спорі зазначає, що:

відповідач на виконання пункту 4 Додаткової угоди не передав позивачеві "вихідні тексти", тобто не виконав у повному обсязі визначені Договором та Додатковою угодою роботи четвертого етапу, і ТОВ "Комп’ютерінтерсервіс", що має зобов’язання перед третіми особами, самостійно виконує роботи щодо розробки "вихідних документів";

внаслідок зазначеного прострочення виконання четвертого етапу договірних робіт в цілому втратило інтерес для позивача, тому він просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 25 300 грн., які, на його думку, складають вартість робіт четвертого етапу;

у зв’язку з прострочення ТОВ "Полісистем" зазначеного зобов’язання позивачем упущена вигода, яка складає ринкову вартість Комп’ютерної програми позивача в сумі 150 000 грн. і пов’язана з відсутністю можливості розпорядитися майновими правами на цей об’єкт;

- крім того, позивач просить стягнути 1 500 грн. витрат на правову допомогу.

Причиною виникнення спору зі справи є питання про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем збитків.

Відповідно до статті 525, 526 ЦК України: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 статті 611 ЦК України).

За приписом частини третьої статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вищий господарський суд України не може погодитися з висновком апеляційного господарського суду про те, що Договір належить до правочинів, якими оформлюється договірне виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, оскільки з установлених попередніми інстанціями обставин вбачається, що предметом Договору є створення об’єкта акторського права (твору) –комп’ютерної програми. Отже, відносини сторін у даному спорі регулюються, зокрема, положеннями ЦК України (435-15) про підряд.

Наведений припис статті 612 ЦК України кореспондується з приписом спеціальної щодо договорів підряду статті 852 ЦК України, якою встановлено права замовника у разі порушення підрядником договору підряду.

Згідно зі статтею 852 ЦК України:

якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (частина перша);

за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина друга).

Таким чином, на підставі статті 852 ЦК України замовник має право у визначений спосіб відмовитися від виконання зобов’язання з підрядних робіт частково або вцілому, зокрема, може самостійно виправити недоліки, пов’язані з відступленням підрядником від умов договору, та відмовитися від виконання підрядником договору в цій частині. При цьому відшкодовуються лише витрати пов’язані з виправленням недоліків роботи. Розмір цих збитків підлягає доказуванню.

З огляду на наведене попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ "Комп’ютерінтерсервіс" в частині стягнення збитків у сумі 25 300 грн., хоча й з інших підстав, ніж зазначені в цій постанові.

Доводи касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Відповідно до приписів частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З наведеного випливає, що збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення цивільного права особи. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв’язку між завданими збитками та протиправною поведінкою, де збитки є наслідком, а неправомірні дії –причиною.

В даному випадку витрати позивача на оплату наданої юридичної допомоги не є збитками, оскільки причиною їх виникнення є звернення до фахівців в галузі права з метою захисту своїх прав та інтересів в судовому порядку, а не власне неправомірні дії відповідача щодо накладення стягнення за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Таким чином, зазначені витрати не мають обов’язкового характеру, і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з понесеними витратами. До того ж надання фахівцями у галузі права кваліфікованої правової допомоги лише сприяє реалізації процесуальних прав сторін, проте не справляє безпосереднього впливу на відновлення порушеного права.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України упущена вигода –це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Попередні судові інстанції, встановивши, що: за умовами Договору сторони мають спільні майнові права (інтелектуальної власності) на об’єкт авторського права –Комп’ютерну програму; позивачем не доведено вжиття заходів щодо отримання реального доходу внаслідок розпорядження зазначеними правами, - дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді упущеної вигоди.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову зі справи.

Керуючись статтями 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 зі справи № 12/204 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комп’ютерінтерсервіс" –без задоволення.