У листопаді 2008р. ТОВ "Славкерамогнеупор" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію з врахуванням індексу інфляції у сумі 20361,70 грн. та пені у сумі 1891,68грн.

Заявою про зменшення позовних вимог від 10.12.08 позивач змінив свої вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію з врахуванням індексу інфляції у сумі 20264,70 грн. та пеню у сумі 1425,19грн.

Заявою про уточнення позовних вимог від 23.12.08 позивач вдруге змінив свої вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію з врахуванням індексу інфляції у сумі 20264,70 грн., пеню у сумі 1295,83грн. та 3%річних у розмірі 14,78грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.08 (суддя Подколзіна Л.Д.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.09 (судді Стойка О., Діброва Г., Шевкова Т.) позовні вимоги задоволені частково: вирішено стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 20165, 10грн. та інфляційні у сумі 99,60грн. В решті частині позову - відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ст. 509, 530, 546, 549, 625 ЦК України, ст. 22 ГПК України, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) , на п.3 Роз’яснення Президії ВАС України від 18.09.97 "Про деякі питання практики застосування ГПК України (1798-12) ".

Суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач довів існування між ним і відповідачем договірних відносин і виконання зі свого боку зобов’язань по поставці продукції. Відповідач не надав доказів, що спростовували б твердження позивача про існування між сторонами заборгованості у сумі 20165,10грн. Щодо вимог про сплату пені суди зазначили, що можливість її стягнення не була узгоджена сторонами, а отже відсутні підстави для її нарахування. Стосовно 3% річних суди вказали на те, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки її заявлення не охоплюється поняттям "збільшення розміру позовних вимог", а є новою вимогою.

У поданій касаційній скарзі ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"просить рішення господарського суду Донецької області від 23.12.08 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.09 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Славкерамогнеупор"відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушеннями судами попередніх інстанцій ст. 8, 13, 129 Конституції України, ст. 4, 6 Закону України "Про судоустрій", ст. 4, 4-2, 4-3, 22, 43, 54 ГПК України та вказує на незаконність прийнятих судових рішень. Також скаржник зазначає про те, що під час подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог ним були порушені відповідні норми ГПК України (1798-12) .

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Попередніми судовими інстанціями встановлене наступне.

Між сторонами по справі були укладені 2 договори купівлі-продажу №06-У- 145 від 24.10.07р. та №06-У- 149 від 02.11.07р., згідно яких позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача товар на суму 35029,24 грн. та 14056,42 грн.

08.04.08 між сторонами укладено договір поставки №06-У-57, відповідно до доданих специфікацій якого позивач зобов’язаний поставити відповідачу продукцію на суму 74088грн., 185588,91грн., 27097,74грн.

Також відповідач звернувся до позивача з листами від 14.04.08р. №06-У-1157 та від 10.06.08р. №06-У-1715 з вимогою про термінове відвантаження на його адресу цегли у кількості 98 т та труби керамічної з наступною оплатою продукції відповідно до 05.05.08р. та до 30.06.08р.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на адресу відповідача за накладними №302 від 09.11.2007р., №323 від 16.11.2007р., №369 від 14.12.2007р., №50 від 27.02.2008р., №51 від 27.02.2008р., №96 від 26.03.2008р., №128 від 17.04.2008р., №129 від 17.04.2008р:. №153 від 13.05.2008р., №157 від 16.05.2008р., №158 від 16.05.2008р., №170 від 21.05.2008., №171 від 21.05.2008р., №172 від 21.05.2008р., №177 від 26.05.2008р., №178 від 28.05.2008р., №179 від 28.05.2008р., №193 від 06.06.2008р., №197 від 12.06.2008р. №197 від 12.06.08р. було відвантажено продукцію, а відповідачем за довіреностями серії ЯНЗ№257107 від 08.11.2007р., серії ЯНЗ№257120 від 15.11.2007р., серії ЯНЗ№257196 від 14.12.2007р., серн ЯНЗ№257417 від 27.02.2008р., серії ЯНЗ№257519 від 25.03.2008р., серії ЯНЗ№257613 від 16.04.2008р., серії ЯНЗ№257750 від 26.05.2008р., серії ЯНЗ№257757 від 27.05.2008р., серії ЯНЗ№257721 від 15.05.2008р., серії ЯНЗ№257735 від 21.05.2008р., серії ЯНЗ№257704 від 12.05.2008р., серії ЯНЗ№257796 від 03.06.2008р., серії НБИ№336177 від 10.06.2008р. отримано зазначену продукцію на загальну суму 319 347грн. 82 коп.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №486 від 09.11.07, №581 від 25.12.07, №204 від 28.04.08, №181 від 17.04.08, №276 від 12.06.08 для сплати.

Позивачем відповідачу були виставлені претензії від 11.07.08 №08/96 та 11.07.08 №08/95 відповідно на суми 10399,92 грн. та 46397,23 грн. з вимогою оплатити виниклу заборгованість.

Відповідачем рахунки-фактури були оплачені частково у сумі 299 182,72 грн. у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 20165,10 грн.

Судами встановлено, що матеріалами справи доведено факт отримання відповідачем продукції. Отже колегія суддів погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 20165,10 грн.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення зобов’язань згідно ст. 11 ЦК України є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням виставленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи суди правомірно задовольнили позовні вимоги про стягнення інфляційних в сумі 99,60 грн.

Колегією суддів не вбачається порушення норм процесуального права при прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог. В заяві зазначені правові підставі уточнення, а саме, ст. 625 ГК України, розрахунок суми позову, докази відправлення цієї заяви відповідачу у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у справі судові акти відповідають нормам чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 23.12.08 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.09 у справі 6/204 - без змін.