Фірма "Рефлекс" звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2008 року по справі № 2-10/5907-2008 (суддя Тітков С. Я.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року по справі № 2-10/5907-2008 (головуючий суддя Антонова І. В., судді Котлярова О. Л., Прокопанич Г. К.), позов задоволено: визнано неправомірним (недійсним) неутвердження подання Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради про включення в перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації, підвального приміщення по вул. Р. Люксембург, 42 загальною площею 108,3 кв. м, орендованого Фірмою "Рефлекс", шляхом викупу рішенням 33-сесії Сімферопольської міської ради V скликання від 25.12.2007 року № 46 "Про утвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2008 рік.

Зобов'язано Сімферопольську міську раду прийняти додаткове рішення про включення підвального приміщення загальною площею 108,3 кв. м, яке орендує Фірма "Рефлекс" по вул. Р. Люксембург, 42 у м. Сімферополі, в перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, підлягаючих приватизації в 2008 році шляхом викупу.

Стягнуто з Сімферопольської міської ради на користь Фірми "Рефлекс" 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Сімферопольська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 5 ст. 7, ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна", п. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ст. 327 ЦК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення та в задоволенні позову відмовити.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2008 року, в якому стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" (1723-14) , у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене рішення та направити справу на новий розгляд.

Відзив на касаційну скаргу та касаційне подання не надходив, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи № 2-10/5907-2008 розпорядженням в.о. голови палати від 05.06.2009 року утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники позивача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Судами встановлено, що 16.01.2002 року між Фірмою "Рефлекс" та ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя укладено договір оренди № 89 нежитлового приміщення загальною площею 42 кв. м за адресою: м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 42, .РР. Люксембург, Р. зі строком дії в один рік.

Додатковими угодами строк дії договору продовжено до 09.10.2008 року.

На підставі розпорядження голови Залізничної районної ради м. Сімферополя № 231 від 17.06.2003 року до переліку об'єктів оренди за договором оренди № 89 додатково включено нежитлове підвальне приміщення площею 66,3 кв. м, у зв'язку з чим загальна площа приміщення, яке орендується позивачем склала 108,3 кв. м.

На підставі договору підряду № 595 від 27.04.2007 року укладеного між Спільним приватним підприємством "Будівник-Плюс" та орендарем був здійснений капітальний ремонт приміщень на суму 56 830,80 грн.

30.08.2007 року Фірма "Рефлекс" звернулась до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради із заявою про включення приміщень, які нею орендуються, до переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації у 2008 році.

Судами встановлено, що дане приміщення Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради включено до Переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу у 2008 році під пунктом 95.

Рішенням № 445 від 25.12.2007 року 33-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради підвальне приміщення площею 108,3 кв. м, яке орендує Фірма "Рефлекс", не включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2008 році.

Задовольняючи позовні вимоги, суди керувались ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та дійшли висновку, що рішення Сімферопольської міської ради є незаконним.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад належить, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.

В силу п. 7 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації відповідно до цього Закону, затверджується місцевою радою за поданням органу приватизації. Відповідні заяви щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, розглядаються органами приватизації, які або включають об'єкт до відповідного переліку, або відмовляють.

Отже, приймаючи рішення про зобов'язання Сімферопольську міську раду прийняти додаткове рішення про включення підвального приміщення загальною площею 108,3 кв. м, яке орендує Фірма "Рефлекс" по вул. Р. Люксембург, 42 у м. Сімферополі, в перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, підлягаючих приватизації в 2008 році шляхом викупу, суди вирішили питання, яке законодавством віднесено до виключної компетенції міських рад.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 року (1723-14) передбачено, що в разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.

Проте, місцевий та апеляційний суди залишили поза увагою вказану норму, а в якості визначення співвідношення вартості майна та поліпшень, здійснених орендарем, використали відомості довідки № 1287 від 13.08.2007 року КП "ЖЕО" Залізничного району м. Сімферополя.

В матеріалах справи відсутня передбачена п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки експертна оцінка.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням зазначених вище норм матеріального права та норм процесуального права, яке полягало в неповному з'ясуванні обставин справи, що згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для їх скасування.

Оскільки в силу приписів ст. 111-7 ГПК України встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не входить до компетенції суду касаційної інстанції, під час розгляду касаційної скарги виправити зазначені недоліки оскаржених судових рішень неможливо, а тому прийняті у справі рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Касаційну скаргу Сімферопольської міської ради задовольнити частково.

Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 року по справі № 2-10/5907-2008 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2008 року по справі № 2-10/5907-2008 скасувати.