Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта ім. 60-річчя Радянської України" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю військкомату, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Робесп'єра, 43, зобов'язання відповідача здійснити передачу будівлі військкомату, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Робесп'єра, 43 на баланс позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за результатами аукціону з продажу майнових активів, що належать відповідачу став переможцем. Позивач зазначає, що грошові кошти ним перераховані у повному обсязі на рахунок Донецької товарної біржі, однак відповідач відмовив у підписанні угоди купівлі-продажу та оформлені акта приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.2007 року до участі у справі у якості третьої особи з боку відповідача залучено Міністерство вугільної промисловості України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2007 року позовні вимоги задоволено.

Визнано право власності Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на нерухоме майно - будівлю військкомату, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Робесп'єра, 43.

Зобов'язано Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта ім. 60-річчя Радянської України" здійснити передачу будівлі військкомату, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Робесп'єра, 43 на баланс Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька.

До Вищого господарського суду України із касаційним поданням та доповненням до нього звернувся прокурор Донецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, а також в інтересах Міністерства оборони України - органу центральної влади, яке уповноважило і передало права здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Пролетарсько –Будьонівському об'єднаному районному військовому комісаріату м. Донецька, в якому просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2007 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанцій.

Прокурор вважає, що судове рішення прийняте з порушенням приписів статей 4, 27, 65, 77 Господарського процесуального кодексу України та не врахування норм статті 777 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України "Про Збройні Сили України".

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього в судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційними скаргами (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даному випадку є визнання права власності за ДПІ У Пролетарському районі м.Донецька на нерухоме майно –будівлю військкомату за адресою м. Донецьк, вул. Робесп'єра, 43 на підставі аукціону, проведеного 07.08.2007 року Донецькою товарною біржею проведено аукціон з продажу будівлі військкомату загальною площею 921,7кв.м., що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Робесп'єра, 43, переможцем якого став позивач, про що свідчить протокол аукціону № 093-н.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що у відповідності до статті 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Статями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно до статей 4-47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, поза увагою господарського суду залишились приписи пункту 10.1.3 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з яким платники податків, які є державними або комунальними підприємствами з метою погашення податкового зобов'язання визначають склад і черговість продажу своїх активів за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном.

Крім того, позивачем у даній справі є Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька, яка входить до системи органів державної податкової служби України та фінансується за рахунок державного бюджету (стаття 6 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) , який втратив чинність згідно із Законом України від 20.03.2008 року №150-VI (150-17) встановлено правові економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів з метою запобігання, в тому числі, корупції у цій сфері. Порядок передбачений цим Законом застосовувався до всіх закупівель, що здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість товару становить 20 тис. грн. і вище.

Зазначені обставини судом не досліджувались, що свідчить, що господарським судом при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.