Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.2008 (суддя Н.Морщагіна) позов про визнання права на оренду земельної ділянки шляхом укладення договору оренди задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача відповідають визначеним ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав, позивачем здійснено комплекс підготовчих дій, пов'язаних з реалізацією права на оренду земельної ділянки, тому з врахуванням ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України позивач має право на проведення дій, пов'язаних з переданням в оренду спірної земельної ділянки на засадах встановлених актами законодавства, що діяли на момент звернення позивача з заявою до міської ради.

ОСОБА_2 в касаційній скарзі просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права.

Скаржник стверджує про порушення його права на спірну земельну ділянку, які він має через набуття прав на об'єкт нерухомого майна, визнання за позивачем права на земельну ділянку порушує його права щодо оформлення права на спірну земельну ділянку.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши скаржника, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) . У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону (161-14) .

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Стаття 124 Земельного кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) .

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, визнаючи право позивача на оренду земельної ділянки шляхом укладення договору оренди, судом не було встановлено, чи приймалося рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки в оренду позивачу, а відтак, чи доведено набуття права на оренду у визначеному законом порядку.

Суду належить звернути увагу, що порушені права позивача підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".