розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1. до ТОВ "Капітал", ОСОБА_3. про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішення, прийнятого зборами учасників товариства,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ТОВ "Капітал" та ОСОБА_3. про скасування рішення зборів учасників ТОВ "Капітал" від 29 березня 2004 року, оформленого протоколом №2, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Капітал" та ОСОБА_3. 31 березня 2004 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Стверджує, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 29 березня 2004 року відбулися загальні збори учасників ТОВ "Капітал", в яких брали участь учасники, що в сукупності володіють 67% голосів від їх загальної кількості.

До порядку денного зборів було включено питання щодо продажу приміщень по вул. Харківська,3, в м.Дніпропетровську, придбаних товариством відповідно до договору купівлі-продажу №828 від 2 квітня 1999 року, а саме: приміщення №2а поз.1-26 (загальною площею 319,7кв.м), приміщення №2б (прибудова літ. АІІ-1) поз.1, 2 (загальною площею 18,8кв.м), приміщення №36 поз. 1-26 (загальною площею 482,5кв.м), ганок літ. А9-а12; в загальному користуванні приміщення №№ І-1, І-2, І-3, ІІ-3, ХІ-3, ХІ-3а, ХІ-4 (загальною площею 62,5кв.м), в підвалі, на першому, другому та консольному поверхах житлового будинку літ. А-3, приміщення поз.1-3 (загальною площею 79,4кв.м), в підвалі житлового будинку літ. Б-2, за залишковою вартістю.

У відповідності з зазначеним рішенням, 31 березня 2004 року ТОВ "Капітал" уклало з фізичною особою ОСОБА_3 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу приміщень, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Харківська,3.

Ціна договору відповідала балансовій вартості об’єктів нерухомості та їх інвентаризаційній оцінці, проведеній Дніпропетровським МБТІ.

З касаційної скарги вбачається, що заявник вважає, що суди не звернули увагу на ту обставину, що п.4.5 Статуту товариства вимагає згоду всіх учасників товариства на відчуження майна товариства, у зв'язку з чим прийняте простою більшістю рішення зборів учасників про продаж приміщень є незаконним та таким, що прийняте з порушенням Статуту товариства, що відповідно свідчить і про недійсність договору купівлі продажу.

Однак, зазначені доводи є безпідставними та спростовуються обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції.

Так, судом встановлено, що статут ТОВ "Капітал" не передбачає обов'язкової наявності 100 % згоди всіх учасників товариства під час голосування з приводу продажу майна товариства.

Вбачається, що на зборах учасників 29 березня 2004 року були присутні учасники, які володіють 67% голосів, що позивачем не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відтак, спірні збори учасників ТОВ "Капітал" від 29 березня 2004 року були повноважними приймати рішення у межах, визначених статутом.

Водночас, судом апеляційної інстанції було правильно зроблено висновок щодо того, що про проведення загальних зборів позивач був повідомлений вчасно, однак, з порушенням вимог чинного законодавства.

Проте, суд також зробив підставний висновок щодо того, що відсутність ОСОБА_1. на зборах не могла істотно вплинути на прийняття рішення щодо продажу майна, оскільки вона володіє лише 33% голосів, тоді як на зборах учасників за продаж одностайно проголосували учасники, які в сукупності володіли 67% голосів у товаристві.

Крім того, також вбачається, що позивач належним чином не довів тієї обставини, що спірне рішення зборів учасників порушує його права як учасника товариства.

Доводи позивача про продаж спірного майна за заниженою ціною були спростовані судом апеляційної інстанції, оскільки останнім було встановлено, що майно було продано за балансовою вартістю, за якою воно обліковувалось у товариства.

Відтак, вбачається, що суд апеляційної інстанції дав правильну юридичну оцінку спірним правовідносинам та, з огляду на положення ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", дійшов підставного висновку щодо повноважності зборів учасників товариства та легітимності рішень, прийнятих останніми.

Апеляційною інстанцією також встановлено, що спірний договір купівлі - продажу було підписано директором товариства, який діяв у відповідності з повноваженнями, наданими йому п. п. 8.6, 8.7 статуту ТОВ "Капітал", тобто, був уповноважений на вчинення спірної угоди. Наведене спростовує доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги на ту обставину, що спірний договір зі сторони товариства підписаний неповноважною особою.

Натомість, будь-яких обставин, які б свідчили про порушення прав позивача та могли б призвести до недійсності спірного договору судом встановлено не було та позивачем не доведено.

Отже, оскаржуваний договір відповідає вимогам ст. 655, 657 ЦК України та не містить підстав недійсності у розумінні ст. 215 ЦК України.

Встановленого доводи касаційної скарги не спростовують.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції повно та всебічно встановив всі обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке скасуванню чи зміні не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 4 березня 2009 року –без зміни.