У вересні 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання незаконними вимог відповідача щодо покладання обов’язків на позивача, як власника приміщення 62а, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації від 11.10.2004 року, посвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кавальовою Є.Є., в реєстрі за № 6324; визнання припиненими зобов’язання по договору купівлі-продажу, укладеного 11.10.2004 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ОСОБА_2, посвідченого Ковальовою Є.Є. Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим № 6324, в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані, тим що Договір купівлі-продажу об’єкта приватизації від 11.10.2004 року був виконаний сторонами у повному обсязі, позивач набув право власності на майно, що було предметом купівлі-продажу за спірним договором в порядку передбаченому статтями 203, 215, 334, 657 Цивільного кодексу України, отже є його законним власником, тому у відповідача відсутні будь-які правові підстави для покладання на позивача зобов’язань, визначених спірним договором.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року (суддя Чередко А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року (судді: Павловський П.П. –головуючий, Чус О.В., Швець В.В.) по справі № 25/252-08 господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано припиненими зобов’язання по договору купівлі-продажу, укладеного 11.10.2004 року між РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та ОСОБА_2, посвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. в реєстрі за № 6324, в повному обсязі.

В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" судові витрати за розгляд справи у сумі 203,00грн.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди виходили з того, що позивач довів відсутність будь-яких правових підстав для виникнення обов’язків у позивача перед відповідачем за договором купівлі-продажу об’єкта приватизації від 11.10.2004 року. Припиняючи провадження у справі, судами відзначено, що вимоги в частині визнання незаконними вимог відповідача до позивача про покладення обов’язків на позивача як власника приміщення 62а, м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації від 11.10.2004 року, не підвідомчі господарському суду.

Не погоджуючиcь з постановою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року по справі № 25/252-08 господарського суду Дніпропетровської області, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявником касаційної скарги зазначено, що суди не повно дослідили обставини справи та порушили статтю 4 Господарського процесуального кодексу України та статтю 11 Цивільного кодексу України, суд не застосував норми статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтю 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, 11.10.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ОСОБА_2 було укладеного договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться на балансі Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства Придніпровська залізниця, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупцеві державне майно –нежитлове приміщення загальною площею 166,8 м2, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8 прим. № 62а, а покупець зобов’язався прийняти об’єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до зазначеного вище договору сторонами було підписано акт приймання-передавання від 12.10.2004 року, з якого, зокрема, вбачається, що продавець передає, а покупець приймає продане нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8 прим. № 62а.

З матеріалів справи також вбачається, що 12.11.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив нежиле приміщення № 62-А, що знаходиться у м. Дніпропетровську, вул. Вокзальна,8.

Виконання вказаного вище договору підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 12.11.2004 року.

23.11.2004 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 62а за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" прийняв на підставі акта приймання-передачі від 23.11.2004 року вказане вище нежитлове приміщення в справному технічному стані, яке відповідає всім санітарним, протипожежним та іншим правилам по утриманню нежитлових приміщень.

Зазначений договір був посвідчений Приватним нотаріусом за № 5439 та 23.11.2004 року відповідно до витягу з державного реєстру правочинів був зареєстрований за номером № 300298.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (стаття 21 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року, зокрема, визнано припиненими зобов’язання по договору купівлі-продажу, укладеного 11.10.2004 року між РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та ОСОБА_2, посвідченого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. в реєстрі за № 6324, в повному обсязі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилось те, що договір купівлі-продажу від 11.10.2004 року було укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Приватним підприємцем ОСОБА_2.

Згідно із статтею 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду як, зокрема, вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до статті 24 зазначеного вище кодексу господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Рішення та постанова стосуються прав та обов’язків Приватного підприємця ОСОБА_2, сторони договору купівлі-продажу від 11.10.2004 року.

Однак, судами ОСОБА_2, як фізичну особу, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Також судом зазначено, що позовні вимоги в частині визнання незаконними вимог РВ ФДМУ по Дніпропетрвські1й області щодо покладення обов’язків на АКІБ "УкрСиббанк" як власника приміщення 62а, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 8, визначених договором купівлі-продажу об’єкта приватизації від 11.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. в реєстрі за № 6324 необхідно припинити, оскільки спір в цій частині не підвідомчий господарському суду.

Однак, судом зроблено помилкові висновки щодо характеру спірних правовідносин та, відповідно, помилково припинено провадження у справі в цій частині.

При цьому, колегія суддів, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, судом не надана оцінка способу захисту, обраному позивачем.

Суд апеляційної інстанції на дані обставини належної уваги не звернув.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009 року у справі № 25/252-08 господарського суду Дніпропетровської області та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2008 року скасувати.